Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінчатися

Вінчатися, -чаюся, -єшся, гл. Вінчаться. А на третє поле став кінь спотикаться: вернімося, дівчино, не будем вінчаться. Н. п. вінчатонько, -ка, с. Маленькій вѣнокъ. Сховайтеся, дівчатонька, під зелені вінчатонька. Грин. ІІІ. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИСЯ"
Біднота, -ти, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.
Бодяга, -ги, ж. Рѣчная губка (водоросль), Spongia fluviatilis L. ЗЮЗО. І. 137.
Відлежувати, -жую, -єш, сов. в. відлежати, -жу, -жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать извѣстное время.
Да́лебо нар. = Далебі. Чуб. V. 342.
Заво́рситися, -ршуся, -сишся, гл. Нахмуриться. заворсилося на дворі. Небо въ тучахъ. Вх. Зн. 18.
Зробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обрабатывать. Ой я тобі не наймичка все поле зробляти. Гол. IV. 538.
Княжа, -жати, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.
Нетям, -му, м. Непониманіе. Мрячить їм нетям пам'ять. К. ПС. 40. Віддавалась їй безсильна в нетямі людина. К. МБ. XII. 262.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Росплатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Распластать. Доставши рибу щуку, або яку другу, принеси додому, росплатай. Чуб. І. 75. 2) Растянуть, разложить. Росплатала дочку та й тне її лозиною. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.