Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінчатися

Вінчатися, -чаюся, -єшся, гл. Вінчаться. А на третє поле став кінь спотикаться: вернімося, дівчино, не будем вінчаться. Н. п. вінчатонько, -ка, с. Маленькій вѣнокъ. Сховайтеся, дівчатонька, під зелені вінчатонька. Грин. ІІІ. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИСЯ"
Бібулястий, -а, -е. Похожій на бібулу. Желех.
Бур'Янник, -ка, м. Порода небольшого чернобураго медвѣдя, обитающаго въ бур'янах и кустарникахъ. Вх. Пч. II. 7.
Валькувато нар. О ходьбѣ: не твердо, шатаясь. Цей уже ходе валькувато, а той, хоч йому сто чотирі годи, той ходе так як молодий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Виваляти 2, -ля́ю, -єш, гл. = вивалювати. Пусти, суко, враз до хати, щоб двері не виваляти. Лукаш. 114.
Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Горщи́ще, -ща, м. Ув. отъ горщик, горщок. Рудч. Ск. II. 86.
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.