Буяти, -яю, -єш, гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Поле в них буяє подяками. Гіллястий ясокір буяє. 2) Буйствовать, бушевать. Козаки блукають купами по місту да буяють, як тиї бугаї в череді, — хочуть двори ламати да грабувати старшину. Тепер, славити Бога, тихо стало, а то все вітри буяли. 3) Парить, рѣять; жить и двигаться свободно. Буяли в небо крилами орлиці. Риба в морі і в ріках буяла.
Горі́ський, -а, -е. Верхній. Cм. Горі́шній.
Жидел, -дла, м. Мѣра жидкости въ Галиціи. Подь до карчми, напіймеся! галву вина, жидел пива.
Захла́нний, -а, -е. прил. Жадный. Убогому мало-що бракує, а захланному всього.
Здвиж, -жу, м. Трясина.
Недолюдок, -дка, м. Недостойный имени человѣка. Схаменіться, недолюдки, діти юродиві.
Обколупати Cм. обколупувати.
Обриднути Cм. обридати.
Підлепливий, -а, -е. Льстивый, подлиза, подлипайло.
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
