Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірменський

Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРМЕНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРМЕНСЬКИЙ"
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Закраша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. закраси́тися, -шу́ся, -си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Чуб. V. 943. Рум'янцем закрасилася живим. МВ. ІІ. 200.
Знелюдіти, -дію, -єш, гл. Сдѣлаться нелюдимымъ, одичать.
Камениця, -ці, ж. 1) Каменная постройка. Козел. у. 2) Раст. костяника, Rubus saxatilis L. ЗЮЗО. І. 134.
Кироман, -ну, м. Раст. Stalice latifolia Lm. ЗЮЗО. І. 137.
Нажалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Наплакаться, насѣтоваться. 2) Нажаловаться, наябедничать.
Подрати, -деру, -реш, гл. = подерти. Хоч чорт лапті подрав, то докупи зібрав. Ном. № 9023.
Фалд, -ду, м. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. Cм. хвалда.
Чернещина, -ни, ж. Монастырскія помѣстья.
Чірівний, -а, -е. = червивий. ЕЗ. V. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРМЕНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.