Гребіни́ще, -ща, с. ув. отъ гребінь. Бери, милий, днище й гребінище. Ум. Гребіни́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребінищечком.
Дідо́чок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Кібець, -бця, м.
1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі.
2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей.
Ма́чуха, -хи, ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая.
Північ, -ночі, м.
1) Полночь. Нема мого миленького, що карії очі, ні з ким мені розмовляти, сидя до півночі.
2) Сѣверъ. А там далі, на північ, на високому шпилі стояла церква.
Повикрадати, -да́ю, -єш, гл. Выкрасть (во многихъ мѣстахъ, многое). Як є в хаті такі дівчата, що на досвітки ходять, то вже де є в матері який кусок сала, чи пшоно, чи яйця, — усе повикрадають.
Позлотець, -тця, м. Мишура, сусальное золото. Cм. позлітка.
Трутник, -ка, м.
1) Отравитель.
2) Раст. Polyporus igniarius Fr.
Ударятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ударитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою. Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами. Ой підлинув соколонько під зелений сад та вдарився крилечками об зелений сад. Шляхтянка скрикнула, підняла руки до неба і, як нежива, вдарилась об землю. 2) Бросаться, броситься, побѣжать. Дівчата вдарилися в-ростіч. В погонь.... ударилась за Марком. ударитись навтікача. Броситься бѣжать. 3) Отправляться, отправиться. Ударилась в город мамкувати. у мандри вдарилась. Отправилась въ дорогу, пошла бродяжничать. 4) Обращаться, обратиться къ кому, прибѣгнуть къ кому. Вона вдарилась до знахарки. вдарятися в що. Прибѣгать къ помощи чего, обращаться къ чему. Не плач, мати Оврамихо, не вдавайся вліки, — випроводила сина Овраменка у поход навіки. Не плач, мати Оврамихо, не вдаряйсь в ворожки, — поховали сина Овраменка в степу край дорожки. Cм. вдаватися. 5) ударитись у голос, у плач. Заплакать. 6) — у тугу. Запечалиться.
Фолюшарь, -ря, м. Сукновалъ.
