Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віджартовуватися
віджати I
віджати II
віджахнути
віджахнутися
відживати
відживити
відживіти
відживляти
віджимати
віджинати
віджинатися
віджиріти
віджити
віджобоніти
віджувати
віджухаритися
відзаддя
відзвичаїти
відзвичаювати
відзволити
відзволяти
відзволятися
відземок
відзивати
відзиватися
відзимки
відзіґорний
відзімувати
відзірятися
відзнака
відзначати
відзначатися
відзолити
відзолювати
відзяпити
відібрати
відігнати
відігравати
відіграватися
відіднити
відідрати
відідратися
відізватися
відіймати
відійматися
відійти
відімкнути
відімстити
відімчати
від'їдати
від'їдатися
від'їзд
від'їзджати
від'їздити 1
від'їздити 2
від'їздний
від'їсти
від'їхати
відкадити
відказ
відказати
відказувати
відказуватися
відкалабанити
відкалатати
відкараскатися
відкасник
відкаснутися
відкатувати
відкашлюватися
відквасити
відквашувати
відки
відкид
відкидання
відкидати 1
відкидати 2
відкидатися
відкіль
відкільсь
відклад
відкладаний
відкладання
відкладати
відкладний
відкладувати
відклепати
відкликатися
відклінне
відклінщина
відклонити
відклоняти
відклонятися
відклякнути
відклястися
відкозакувати
відколи
відколишній
відколоти
відколупати
відколуплювати
відколупнути
відколупувати
відколювати
відколядувати
відкопати
відкопилити
відкопування
відкопувати
відкопуватися
відкосити
відкоситися
відкотити
відкочувати 1
відкочувати 2
відкочуватися
відкошувати
відкрадатися
відкраювати
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Лв. 96. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Шевч. 554. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Чуб. III. 451. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. О. 1862. І. 65. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком. Чуб. V. 574.
Купування, -ня, с. Купля; покупаніе. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця. Мир. ХРВ. 50.
Розгвинчувати, -чую, -єш, сов. в. розгвинти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Спрозорити, -рю, -риш, гл. Сглазить. Жінки і дівчата носять застромлену у пазуху голку, щоб хто не спрозорив. Грин. II. 31. Ой немає, дідусеньку, (курчат), да вже і не буде: як вигнала на двір пасти, спрозорили люде. Н. п.
Спросити Cм. спрощувати.
Тупіти, -пію, -єш, гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ. Шейк.
Шаравари, -вар, ж. мн. Шаровары. Штани мої, шаравари, а ще й дома двоє. Ном. № 12521. Ум. шараварки. Св. Л. 167.
Нас спонсорують: