Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінця

Вінця, -нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЦЯ"
Ду́ча, -чі, ж. = дучайка. Мик. 481.
Купалочко, -ка, м. Ум. отъ купало.
Повилазити, -зимо, -зите, гл. Вылѣзть (во множествѣ). Всі гадюки повилазили. По правді роби, по правді й очі повилазять. Ном. № 3027. Бодай йому повилазили (очі). Ном. № 3715.
Причілок, -лка, м. 1) Боковая стѣна дома; бокъ крыши дома, фронтонъ. Рудч. Ск. І. 117. 2) Боковая стѣнка сундука. Сумск. у. Вас. 150.
Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку. МВ. ІІ. 147.
Розскочитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10. 2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Гол. IV. 479. Розскочиться моє серце на дві половині. Грин. III. 256.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus. Шух. І. 21.
Топтуватий, -а, -е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.
Читати, -та́ю, -єш, гл. 1) Читать. Батенько йде та в листоньку читає, читаючи та жалібненько ридає. Чуб. І. 174. 2) Считать. Вх. Лем. 483.
Щепити, -плю, -пиш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.