Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війтів

Війтів, -това, -ве Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Ном. № 2517. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТІВ"
Багатішати, -шаю, -єш, гл. = багатіти.
Жерде́ля, -лі, ж. Абрикосъ.
Магомета́нин, -на, м. Магометанинъ. К. ПС. 61.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. (Угорск.). МУЕ. III. 24. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.
Пашіти, -шу, -шиш, гл. 1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить. 2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31.
Пивний, -а, -е. 1) Пивной. 2) = питний. Почав медом його шинувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду. Г. Барв. 360.
Піхотинець, -нця, м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець. АД. І. 113.
Посовіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Грин. II. 241. Не відмагається від другої (чарки)... очиці посоловіли... защебетала паша Оксана. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙТІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.