Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війтів

Війтів, -това, -ве Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Ном. № 2517. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТІВ"
Го́рличко, -ка, с. Ум. отъ горло.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Закуштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Испробовать, отвѣдать. Закуштувала якось луччого життя. Левиц. І. 233.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ. Вх. Лем. 418.
Накупи́ти Cм. накупати.
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Росплескати, -ся. Cм. роспліскувати, -ся.
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Укорити Cм. укоряти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙТІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.