Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінувати

Вінувати, -ную, -єш, гл. Надѣлять приданымъ, давать приданое. Журилася мати чим зятя вінувати. Гол. IV. 338.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНУВАТИ"
Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Гегепнутися, -пнуся, -нешся, гл. То же, что и гепнутися, но еще сильнѣе.
Заша́вкати, -каю, -єш и зашавкоті́ти, -кочу́, -тиш, гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309.
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Розгноюватися, -ююся, -єшся, сов. в. розгноїтися, -ною́ся, -їшся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться гнойнымъ.
Сержина, -ни, ж. = жоржина. Мил. 168.
Скребачка, -ки, ж. У горшечниковъ: деревянная лопаточка для соскребанія глины съ круга и съ рукъ. Вас. 179.
Чережний, -а, -е. Очередной.
Чужатися, -жаюся, -єшся, гл. Чуждаться. Свойого доправляйся, роду не чужайся. Ном. № 9333.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.