Досука́ти Cм. досукувати.
Конферяник, -ка, м. Родъ лепешки изъ картофеля и сыра.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Перть, -ти, ж. Тропинка, по которой гоняютъ овецъ.
Пливушки, -шок, ж. мн. Въ загадкѣ: сани. Пливуть пливушки, позадирали угору вушки.
Покартати, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл.
1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати.
2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був.
3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає.
Проохкати, -каю, -єш, гл. Проохать. Як охнула звечора, та й усю ніч проохкала, думала, що й до світу не доживе.
Роззявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роззявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть. Роззявив губу. І губи не роззявив. Не сказалъ ни слова. Лаяла-лаяла, а він і губи не роззявив. чобіт ро́та роззявив. Въ сапогѣ носокъ разорвался, верхъ отдѣлился отъ подошвы.
Трух, -ха, м. Рысь, конская побѣжка. Кінь біжит у трух.
