Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінчанка

Вінчанка, -ки, ж. = вінчання. Вх. Уг. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАНКА"
Жаби́ний, -а, -е. = жаб'ячий.
Знебути, -буду, -деш, гл. Лишиться, потерять. Я свою силу знебув. Н. Вол. у.
Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.
Князювання, -ня, с. Княженіе.
Обточити Cм. обточувати.
Озуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озутися, -зуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чи чобіт добуває, чи в постоли озувається. Мет. 191.
Ошпарювати, -рюю, -єш, сов. в. ошпарити, -рю, -риш, гл. = обшпарювати, обшпарити.
Парадник, -ка, м. Франтъ, щеголь. Вх. Лем. 447.
Преміч, мочі, ж. Сила, наибольшая сила. З усієї премочі смикнув. Конст. у.
Файний, -а, -е. Красивый; хорошій. Дівка файна. Гол. IV. 444. Зобачив на високій горі дуже файну церкву. Гн. II. 48. (Мур) робив мій дядько, — муляр був файний. Грин. ІІ. 94., Ум. файненький, файнесенький. Собачка молоденька, файненька бігає. Грин. II. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЧАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.