Бранка, -ки, ж.
1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка.
2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде.
3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Ум. бріночка.
Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще.
Поводатарь, поводатирь, -ря, м. = поводарь. Поки я з вами, то буду вашим поводатарем. Сліпий лучче ходить, як поводатирь водить.
Пороскраювати, -краюю, -єш, гл. Тоже, что и роскраяти, но во множествѣ.
Сердюччина, -ни, ж. соб. отъ сердюк 1.
Сколотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Возмутиться, помутиться. 2) Взболтаться. 3) Сбиться (о маслѣ и пр.) 4) Встревожиться, смутиться. 5) Произойти, случиться неожиданно. І що се лихо таке сколотилось несподівано.
Стрілка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. Пустимо стрілку як грім по небу. стрілка-пірка. Пернатая стрѣла. Я свого сина сама вгадаю — по стрільці-пірці, по красній дівці. 2) Стрѣлка (въ часахъ, компасѣ и др.). 3) Трубчатый стебель у хлѣбныхъ растеній, у лука. Жито вже викида стрілки. Ще хліб і досі росте у стрілку, а поки колос викидатиме, то ще підождемо. Цибуля погналась в стрілки. 4) Дышло у воза. 5) Рычагъ въ маслобойнѣ. 6) Значекъ на ухѣ овцы: вырѣзка остраго угла. Cм. стрівка.
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп.
Сьогодні, сього́дня, нар. Сегодня. Чи не гріх, кажуть, сьогодні робить. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник.
