Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випшоно
вип'ясти
вир
вираз
виразка
виразний
виразність
виразно
виразок
вирай
виралити
виратовувати
вираховувати
вирачкувати
вирачкуватися
вирва
вирвання
вирвати
вирвихвіcт
вирган
вирезуб
виректи
вирецептувати
виречи
виривати I
виривати II
вириватися
виригання
виригати
вирикувати
виринати
вирипати
вирискатися
вирити 1
вирити 2
вирихтувати
виріб
вирівнювати
вирівнюватися
вирід
вирідний
виріжок
вирізати
вирізка
вирізнити
вирізняти
вирізнятися
вирізування
вирізувати
вирізуватися
вирій
вирікати
вирікатися
виріст
вирлатий
вирлач
вирло
вирлоокий
вирнути
виробити
виробка
виробління
вироблювати
виробляння
виробляти
вироблятися
вироб'яки
виродитися
виродок
вирозуміти
вирозумітися
вироїтися
вирок
виростати
виросток
вирощати
вироюватися
вирубати
вирубувати
вируговувати
виручати
вирушити
вирядити
вирядка
виряжати
виряжатися
вирятовувати
вирятуватися
вирячити
вирячкуватий
вирячувати
виса
висаджувати
висадок
висажувати
висапати
висапатися
висапувати
висварити
висваритися
висватати
висватувати
висвиснути
висвистати
висвистувати
висвищака
висвідчати
висвідчення
висвітити
висвічувати
висвічуватися
висвободити
висвятити
висвячення
висвячувати
висвячуватися
виселити
виселяти
виселятися
висерка
Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Мет. 24. Густа каша дітей не розгонить. Ном. Густий гребінець. Густий гай. Мет. 66. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Камен. у. Де густа рука, не треба і дрюка. Ном. № 7361. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. Г. Барв. 401. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Мир. Пов. І. 111., Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Дер-де́р, -ру м., звукоподр. Названіе дѣтской игры съ трещоткой. Маркев. 76.
Зашква́рити Cм. зашкварювати.
Злама́ти Cм. зламувати.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Совало, -ла, с. 1) Совающій, двигающій. 2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ. Шух. I. 180.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя. АД. І. 28.
Трупій, -п'я, -п'є Свойственный трупу, принадлежащій ему. Шейк. труп'я голо́вка. Paros caudatus. Вх. Пч. II. 13.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! О. 1861. XI. Кух. 25.
Нас спонсорують: