Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Задля пред. Ради, для. Виросте на йому щасливиш доля задля людей. Це вона мене задля того й привела, щоб іззісти у своїй норі. Задля його звертають каравани.
Запо́мин, -ну, м. Забвеніе. Усе запомином і нетямом окрилось. в запо́мин пусти́ти. Забыть.
Квок II, -ка, м. Въ сказкѣ: крестьянинъ, который брался высиживать цыплятъ.
Поболювати, -люю, -єш, гл. Побаливать. Палец поболює мє.
Промінне, -ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Свячене, -ного, с. Освященное во время Пасхи.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати».
Стігло, -ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Cм. тирло.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся.