Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випшоно
вип'ясти
вир
вираз
виразка
виразний
виразність
виразно
виразок
вирай
виралити
виратовувати
вираховувати
вирачкувати
вирачкуватися
вирва
вирвання
вирвати
вирвихвіcт
вирган
вирезуб
виректи
вирецептувати
виречи
виривати I
виривати II
вириватися
виригання
виригати
вирикувати
виринати
вирипати
вирискатися
вирити 1
вирити 2
вирихтувати
виріб
вирівнювати
вирівнюватися
вирід
вирідний
виріжок
вирізати
вирізка
вирізнити
вирізняти
вирізнятися
вирізування
вирізувати
вирізуватися
вирій
вирікати
вирікатися
виріст
вирлатий
вирлач
вирло
вирлоокий
вирнути
виробити
виробка
виробління
вироблювати
виробляння
виробляти
вироблятися
вироб'яки
виродитися
виродок
вирозуміти
вирозумітися
вироїтися
вирок
виростати
виросток
вирощати
вироюватися
вирубати
вирубувати
вируговувати
виручати
вирушити
вирядити
вирядка
виряжати
виряжатися
вирятовувати
вирятуватися
вирячити
вирячкуватий
вирячувати
виса
висаджувати
висадок
висажувати
висапати
висапатися
висапувати
висварити
висваритися
висватати
висватувати
висвиснути
висвистати
висвистувати
висвищака
висвідчати
висвідчення
висвітити
висвічувати
висвічуватися
висвободити
висвятити
висвячення
висвячувати
висвячуватися
виселити
виселяти
виселятися
висерка
Віддивитися, -влюся, -вишся, гл. Окончить смотрѣть. Умирающая говоритъ: Очі ж мог каренькії віддивилися, уста ж мог сахарнії 'дговорилися. Чуб. І. 771.
Вовківня, -ні, ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ. Грин. II. 238. 2) Волчье логовище. Вх. Зн. 8. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно. Екатер. у.
Гуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу. Желех.
Ґальо́нка, -ки, ж. Головной уборъ дѣвушекъ изъ полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається. О. 1862. VIII. 16.
Пересердя, -дя, с. Гнѣвъ. Пащо ти на мене таке велике пересердиє маєш? АД. І. 215. и. Въ сердцахъ. Він тоді з пересердя каже: піду сякої-такої При бабу вб'ю. Грин. II. 86.
Підхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Подкормиться; нѣсколько наѣсться.
Плесо, са, с. 1) Озеро по теченію рѣки, сильно расширенное мѣсто рѣки, чистое, незаросшее, съ тихимъ теченіемъ. Шух. І. 6. Коломак... літом пересихає, тільки зостаються плеса. О. 1861. VIII. 93. Поміст вилискувався, як замерзле плесо. Стор. МПр. 74. 2) Грядка четвероугольной формы. Харьк. Як оце плесо захарастили редькою. Зміев. у. Плесо огірків, капусти. Лебед. у. Ум. плісце́. Конст. у.
Роспорювати, -рюю, -єш, сов. в. роспороти, -рю, -реш, гл. Распарывать, распороть. 2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Чуб. I. 183. Роспороли їй живота. Рудч. Ск. I. 209.
Чудитися, -джуся, -дишся, гл. = чудуватися. Перевертням морським чудились. Котл. Ен.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Левиц. Пов. 339. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Міусск. окр. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру. Козел. у.
Нас спонсорують: