Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випшоно
вип'ясти
вир
вираз
виразка
виразний
виразність
виразно
виразок
вирай
виралити
виратовувати
вираховувати
вирачкувати
вирачкуватися
вирва
вирвання
вирвати
вирвихвіcт
вирган
вирезуб
виректи
вирецептувати
виречи
виривати I
виривати II
вириватися
виригання
виригати
вирикувати
виринати
вирипати
вирискатися
вирити 1
вирити 2
вирихтувати
виріб
вирівнювати
вирівнюватися
вирід
вирідний
виріжок
вирізати
вирізка
вирізнити
вирізняти
вирізнятися
вирізування
вирізувати
вирізуватися
вирій
вирікати
вирікатися
виріст
вирлатий
вирлач
вирло
вирлоокий
вирнути
виробити
виробка
виробління
вироблювати
виробляння
виробляти
вироблятися
вироб'яки
виродитися
виродок
вирозуміти
вирозумітися
вироїтися
вирок
виростати
виросток
вирощати
вироюватися
вирубати
вирубувати
вируговувати
виручати
вирушити
вирядити
вирядка
виряжати
виряжатися
вирятовувати
вирятуватися
вирячити
вирячкуватий
вирячувати
виса
висаджувати
висадок
висажувати
висапати
висапатися
висапувати
висварити
висваритися
висватати
висватувати
висвиснути
висвистати
висвистувати
висвищака
висвідчати
висвідчення
висвітити
висвічувати
висвічуватися
висвободити
висвятити
висвячення
висвячувати
висвячуватися
виселити
виселяти
виселятися
висерка
Голотіч нар. Подъ открытымъ небомъ. Вх. Зн. 11.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Невірно нар. 1) Невѣрно. Невірно він живе з жінкою. 2) Плохо, дурно. І од людей сміх, і Господь карає, і самим невірно. О. 1861. VI. 77.
Перевалювати, -люю, -єш, сов. в. перевалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Переваливаться, перевалиться. 2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ. Харьк.
Потяжкий, -а, -е. Тяжеловатый.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Придушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. придуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Придушиваться, придушиться. 2) Придавливаться, придавиться.
Пуляш, -ша, м. = пуляк. Вх. Лем. 459.
Роспарки мн. О сапогахъ, рукавицахъ и пр. = не парные. Мнж. 191. Cм. ii. роспари.
Узімі, взімку, нар. Зимой. Хто еліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 557.
Нас спонсорують: