Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випшоно
вип'ясти
вир
вираз
виразка
виразний
виразність
виразно
виразок
вирай
виралити
виратовувати
вираховувати
вирачкувати
вирачкуватися
вирва
вирвання
вирвати
вирвихвіcт
вирган
вирезуб
виректи
вирецептувати
виречи
виривати I
виривати II
вириватися
виригання
виригати
вирикувати
виринати
вирипати
вирискатися
вирити 1
вирити 2
вирихтувати
виріб
вирівнювати
вирівнюватися
вирід
вирідний
виріжок
вирізати
вирізка
вирізнити
вирізняти
вирізнятися
вирізування
вирізувати
вирізуватися
вирій
вирікати
вирікатися
виріст
вирлатий
вирлач
вирло
вирлоокий
вирнути
виробити
виробка
виробління
вироблювати
виробляння
виробляти
вироблятися
вироб'яки
виродитися
виродок
вирозуміти
вирозумітися
вироїтися
вирок
виростати
виросток
вирощати
вироюватися
вирубати
вирубувати
вируговувати
виручати
вирушити
вирядити
вирядка
виряжати
виряжатися
вирятовувати
вирятуватися
вирячити
вирячкуватий
вирячувати
виса
висаджувати
висадок
висажувати
висапати
висапатися
висапувати
висварити
висваритися
висватати
висватувати
висвиснути
висвистати
висвистувати
висвищака
висвідчати
висвідчення
висвітити
висвічувати
висвічуватися
висвободити
висвятити
висвячення
висвячувати
висвячуватися
виселити
виселяти
виселятися
висерка
Зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Заквита́ти, -та́ю, -єш, гл. Внести въ списокъ, въ запись. Піп но лейстрах заквитав, що Савка, прозвищем Знемога... для шпиталя той двір оддав. Мкр. Г. 63.
Захлюстати, -стаю, -єш, гл. = захлюпаты.
Змінятися II, -ня́юся, -єшся, сов. в. змінитися, -нюся, -нишся, гл. Измѣняться, измѣниться, перемѣняться, перемѣниться. Чого ж ти, синочку, з личенька змінився? Чуб. V. 661. Ой час мене заміж дати, бо голос змінився. Мл. л. сб. 290.
Кішкарь, -ря́, м. Названіе одного изъ играющихъ у плаза. Ив. 19.
Ле́жма нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б'ють, а потім сторч поставе. Камен. у.лежати. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора. Н. Вол. у.
Порозчухувати, -хую, -єш, гл. Расчесать (тѣло во многихъ мѣстахъ).
Посковувати, -вую, -єш, гл. Сковать (многихъ). У три ряди бідних, безщасних невольників посажено, по два, по три докупи посковувано. АД. І. і О.
Ревучий, -а, -е. Ревучій. По колізеї ревучим громом пронеслась і стихла буря. Шевч. 614. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні, було чути, як реве ревучий. Шевч. 666.
Тверезісінький, -а, -е. Совершенно трезвый. Желех.
Нас спонсорують: