Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випшоно
вип'ясти
вир
вираз
виразка
виразний
виразність
виразно
виразок
вирай
виралити
виратовувати
вираховувати
вирачкувати
вирачкуватися
вирва
вирвання
вирвати
вирвихвіcт
вирган
вирезуб
виректи
вирецептувати
виречи
виривати I
виривати II
вириватися
виригання
виригати
вирикувати
виринати
вирипати
вирискатися
вирити 1
вирити 2
вирихтувати
виріб
вирівнювати
вирівнюватися
вирід
вирідний
виріжок
вирізати
вирізка
вирізнити
вирізняти
вирізнятися
вирізування
вирізувати
вирізуватися
вирій
вирікати
вирікатися
виріст
вирлатий
вирлач
вирло
вирлоокий
вирнути
виробити
виробка
виробління
вироблювати
виробляння
виробляти
вироблятися
вироб'яки
виродитися
виродок
вирозуміти
вирозумітися
вироїтися
вирок
виростати
виросток
вирощати
вироюватися
вирубати
вирубувати
вируговувати
виручати
вирушити
вирядити
вирядка
виряжати
виряжатися
вирятовувати
вирятуватися
вирячити
вирячкуватий
вирячувати
виса
висаджувати
висадок
висажувати
висапати
висапатися
висапувати
висварити
висваритися
висватати
висватувати
висвиснути
висвистати
висвистувати
висвищака
висвідчати
висвідчення
висвітити
висвічувати
висвічуватися
висвободити
висвятити
висвячення
висвячувати
висвячуватися
виселити
виселяти
виселятися
висерка
Вишити, -ся. Cм. вишивати, -ся.
Відтулити Cм. відтуляти.
Густи́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Ном. № 7215. Аж земля гула під ногами. Левиц. І. 378. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Левиц. І. 388. Дощечка густиме та гуркатиме. Чуб. ІІІ. 99. Шумить, гуде вітер по дуброві. Лукаш. 70. 2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Мет. 89. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Св. Л. 211. Гуде сумно одуд. Мир. Пов. II. 120. 4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. Щог. Сл. 33. 5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить. Ном. № 1485.
Густиня́, -ні́, ж. Густота.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). Грин. І. 253. 2) Начинать откармливать.
Іно нар. Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати. Чуб. III. 124.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Роспліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. росплескатися, -щуся, -щешся, гл. Расплескиваться, расплескаться.
Стратка, -ки, ж. = страта 1. Волч. у.
Нас спонсорують: