Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віківщина

Віківщина, -ни, ж. Старина. Пожалуй віковщину раз, а вона тебе десять раз.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКІВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКІВЩИНА"
Вуточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вутка. 2) Родъ хороводной игры. Грин. ІІІ. 111.
Гойдатися, -даюся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. А на вітах гойдаються нехрещені діти. Шевч. 324.
Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3. Вх. Лем. 406.
Достри́бувати, -бую, -єш, гл. 1) сов. в. достриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Допрыгивать, допрыгать до чего либо. 2) сов. в. дострибну́ти, -бну́, -не́ш. Допрыгивать, допрыгнуть до чего либо.  
Кокати, -каю, -єш, гл. Стричь (преимущественно овецъ). Мнж. 182.
Лампаш, -ша, м. = ліхтарня 1. Вх. Уг. 249.
Оманний, -а, -е. Обольстительный; обманчивый. Оманна просторік святиня. К. МБ. II. 118.
Перенизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ понизить.
Подочитувати, -тую, -єш, гл. Дочитать (во множествѣ). Я подочитував уже всі твої книги.
Предок, -дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Мнж. 67. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Чуб. III. 353. Cм. предків'я.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКІВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.