Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війтиха

Війтиха, -хи, ж. Жена війтова. Гол. IV. 450.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТИХА"
Бочанець, -нця, бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Віршувати, -шую, -єш, гл. 1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче. Шевч. 377. 2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Гадати, -даю, -єш, гл. 1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. Мет. 17. Ой ти, козаче, що ти думаєш-гадаєш? Мет. 81. Коника сідлає, а на Бога не гадає. Гол. І. 11. 2) = згадувати. Та будем ми помірать і свого батенька гадать. Мил. 211.
Грузо́та, -ти, ж. Топкое мѣсто, трясина. Черк. у.
Каптити, -пчу, -ти́ш, гл. Капать. З носа каптить. О. 1861. XI. Свидн. 68. Cм. капотіти.
Коверцовий, -а, -е. Ковровый. Коверцові (барвні) лежники. Шух. І. 98.
Муря́нчий, -а, -е. мурманьчийВх. Уг. 253.
Пристояти, -того, -їш, гл. Постоять, ожидая. Я пристояв, а він минув мене. Н. Вол. у. Трохи пристояв, поки він вийшов. Харьк. г.
Цифра, -ри, ж. 1) Цифра. 2) мн. Особаго рода вензеля на брюкахъ или верхней одеждѣ изъ нашитыхъ снурковъ. Гол. Од. 79.
Шпарко нар. Прытко, скоро, быстро. Нуте, хлопці, швидко, шпарко. Г.-Арт. (О. 1861, III. 102). Вітер шпарко полетів. Греб. 376. Безкостий Марко перепливе море шпарко. Ном. стр. 293, № 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙТИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.