Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війтиха

Війтиха, -хи, ж. Жена війтова. Гол. IV. 450.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТИХА"
Безпересталь нар. = безперестанку. Косили безпересталь сім день. Мнж. 83.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Зако́пчувати, -чую, -єш, сов. в. викопти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. Закапчивать, закоптить.
Згра́я, -раї, ж. Толпа, скопи ще; шайка. К. Досв. 82. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Рудч. Ск. II. 202. Кидав п'яній зграї золоті червінці. Мир. ХРВ. 92.
Змішувати, -шую, -єш, сов. в. зміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Смѣшивать, смѣшать. Ном. № 1039.
Оюн, -на́, м. Вьюнъ. Вертиться як оюн в ополонці. Ном. № 3124.
Підсукати Cм. підсукувати.
Повтоптувати, -тую, -єш, гл. 1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи. Черниг. у. 2) Втоптать (во множествѣ).
Розгайнувати, -ную, -єш, гл. Привести въ безпорядокъ. У нас у хаті розгайновано було, а тут батюшка з хрестом у хату. Водч. у.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙТИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.