Бирнак, -ка, м. Палка съ крючкомъ, которою ловятъ овецъ.
В'яз, -зу, м. 1) Дерево вязъ, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutillus. 3) Завязь. Як би дощ, то ще б в'яз був на огудині. Щоб був в'яз на огірках. 4) мн. в'язи = в'язок 2. То не біда, що по в'язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ум. в'язок.
Гаяти, -гаю, -єш, гл.
1) Замедлять, задерживать. Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряжай мене!
2) гаяти час. Терять время, медлить. Не гаймо щасної години. Побрались ми у Любчики, не гаявши часу.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ.
Листо́вне, листовно, нар. Письменно, письмомъ.
Малюва́ти, -люю, -єш, гл. 1) Писать (красками), живописать; рисовать. Не такий страшний чорт, як його малюють. 2) Красить, малевать, расписывать. Ой там на горі, малювали малярі, малювали, рисували чорні брови мої. 3) Изображать. Ользі здавалося, що той вечір буде якийсь не простий, буде такий веселий, яким його малювала її молода фантазія. 4) Оставлять знаки отъ ударовъ. Нагай малює вдовж жидівську спину.
Порібрє, -ря, с. = порібля.
Рожен, -жна, м.
1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен.
2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце.
Тарара! меж. Подражаніе крику синицы, которая сидя въ клѣткѣ будто бы говорила: Цінь, цінь, тарара, усюди діра, та нікуди вилізти. Поговорка эта употребляется и въ переносномъ смыслѣ, когда говорятъ о безвыходномъ положеніи.
Хозовий, -а, -е. При разрѣзываніи выдѣланной кожи по ширинѣ ея хозо́ва фашія — полоса задняя съ хвоста.
