Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінчати

Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247. 2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Вимазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вимазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) = вимащуватися, вимаститися. 2) Выпачкиваться, выпачкаться.
Дойня́чка, -ки, ж. Коро́ва-дойнячка. Дойная корова. О. 1861. X. 133.
Дописа́ти Cм. дописувати.
Кияшок, -шка, м. Ум. отъ кия́х.
Натяти, -ся. Cм. натинати, -ся.
Платва, -ви, ж. 1) Срубленный древесный стволъ въ 7 — 8 саж. длиной и 8 дюймовъ въ діаметрѣ съ тонкаго конца. Шух. І. 183. 2) Балка, идущая параллельно сволоку вдоль хаты по стѣнѣ, — на ней укрѣплены стропила. Подольск. г. Kolb. І. 55. Ум. платовка.
Свіжість, -жости, ж. Свѣжесть. Левиц. І. 471.
Сп'юх, -ха, м. Раст. Hyoscyamus niger. Вх. Пч. II. 32.
Ходовий, -а, -е. 1) Попутный (о вѣтрѣ). Мнж. 148. 2)ва́ ри́ба = ходовик. В Лимані (Дніпровому) риба ходова підходить туди з моря. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.