Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінчати

Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Вугляр, -ра, м. Угольщикъ.
Дев'я́тник, -ка, м. Девятый четвергъ послѣ Свѣтлаго Праздника. Радомыс. у.
Заставщи́на, -ни, ж. Отданное въ залогъ, заложенное. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти. ЗОЮР. І. 206.
Коріння, -ня, м. соб. 1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР. 2) Пряности. Желех. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Повсякчасний, -а, -е. Всегдашній. Мир. ХРВ. 273.
Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі. Харьк. г.
Салєтра и салітра, -ри, ж. Селитра.
Соборуватися, -руюся, -єшся, гл. Собороваться. Я хочу маслом соборуватась. Левиц. І. 386.
Сутий, -а, -е. 1) Сущій, настоящій. 2) Обильный? Дала коню вівса, сіна, а милому меду, вина, і сутую вечероньку. Гол. III. 52. Спорядили обід сутий. Рудан. 1. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.