Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінчати

Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Відпрохати, -ся. Cм. відпрохувати, -ся.
Два́дцять, -ти́, чис. Двадцать. Два́дцять де́сять. Тридцать. Макс. Два́дцять з о́ком, Двадцать одинъ.
Зарі́затися, -жуся, -жешся, гл. Зарѣзаться. Вийшов я з ножем в халяві з броварського лісу, щоб зарізаться. Шевч. 420.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Обмінювати, -нюю, -єш, сов. в. обміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнивать, обмѣнять.
Підслухати Cм. підслухувати.
Рясити, -шу́, си́ш, гл. Дѣлать обильнымъ плодами, листьями. Не ваш то батько садочок садив, садочок садив, все злотом рясив. Чуб. III. 401.
Сконати, -на́ю, -єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Чуб. V. 250. Гриць сконає, нім когут запіє. Гол. І. 202.
Сутужний, -а, -е. Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. І. 78.
Тинини меж. Плясовой припѣвъ. І по хаті тинини, і по сінях тинини, — вари, жінко, лини. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.