Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінчати

Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Бальога, -ги, ж. Лѣвша. Угор.
Будування, -ня, с. 1) Построеніе, созиданіе, сооруженіе. 2) Постройка, постройки, строеніе. Ох, не видко ж того села, тілько будування. Грин. ІІІ. 209. Ум. будуваннячко.
Виворочати, -чаю, -єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм. Борз. у.
Нали́гачка, -ки, ж. = налигач. Зімою, під довгі вечорі, налигачку сплете або оброть. О. 1861. X. 41. Бере, було, на налигачку хлопця, щоб не втік, і знов тарабанить його до міста. Г. Барв. 486.
Натутуритися, -рюся, -ришся, гл. Наежиться, встать (о перьяхъ, волосахъ). Шух. І. 23.
Озимок, -мка, м. = бузівок.
Привозити, -жу, -зиш, сов. в. привезти, -зу, -зе́ш, гл. Привозить, привезти. Чим я тоді дровець привезу? Рудч. Ск. II. 7.
Примеркатися, -кається, сов. в. приме́рк(ну)тися, -неться, гл. безл. = примеркати, примеркнути. Вх. Лем. 456. Вже ся добре примеркло, як ми рушили з міста. Камен. у.
Снота, -ти, ж. Дѣвичье цѣломудріе. Чуб. IV. 447. Доброго роду дитина, що вона по ночах ходила, да при собі сноту носила. Н. п.
Тесати, -шу́, -шеш, гл. Тесать, вытесывать. Хоч і кілля теши на голові. Ном. № 2639.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.