Верміян, -на, м. Армянинъ.
Ґа́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців.
Новинний, -а, -е. Повинный. Новинне поле.
Очевидьки, очевидячки, нар. Очевидно, явно, на глазахъ, предъ глазами. Всі очевидьки їх поважали. Потомок перевертня очевидячки вертався до свого роду. Стережеться він виявити свою тугу очевидячки. Чаще съ предлогомъ у. Вони тебе у очевидьки ошукують. (Вовки) іззіли у очевидячки лошака. Не приснилось, а в очевидячки явилось. Христі, мов живе, усе те стало в очевидячки.
Підводити, -джу, -диш, сов. в. підве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Подводить, подвести. Кобзу підвели йк дубу і поставили під гіллею. Він до огню то рило підведе, то лапу коло жару сушить. 2) Проводить, провести. Куди дорога до міста, дівчино?... — Я вас зараз підведу, ви певне здалека. 3) Поднимать, поднять, приподнять. Узяв колоду за комель, підвів проти себе як свічку. Маруся підвела очиці вгору. Вона глянула: підведіть мене, добрі люде. 4) При побѣлкѣ и окраскѣ цвѣтной глиной (стѣны, печи и пр.): проводить, провести бордюръ. Зосталося тілько жовтою глиною підвести. 5) Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожиданія. Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів. 6) — до чо́го, на що. Подстрекать, подстрекнуть. Тут і росказала все, до чого копитан мав її підвести. Бодай твоя мати в пеклі згоріла, бо що нас молоденьких на тоє підвела.
Посторонок, -нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Ум. посторо́ночок.
Розломлювати, -люю, -єш, сов. в. розломити, -млю, -миш, гл.
1) Разламывать, разломить. Кругом хату обступили, дівці двері розломили.
2) Только сов. в. розломило мене. Ломить меня. Болить мене всюди, руки й ноги як поодрубувані, розломило мене.
Саміський, -а, -е. = самісінький. Мабуть тільки правди у твоєму світі, що в ворога купили за готову кров, з саміського серця на хресті пролиту.
Фірмак, -ка, м. 1) Модель изъ дерева, по которой дѣлается глиняная форма для отливки въ ней изъ металла. 2) Спрессованный въ деревянной формѣ, въ видѣ какой либо фигуры, овечій сыръ.