Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірність
вірно
вірнянка
віронька
вірувати
вірутний
вірутник
вірутно
вірую
вірчий лист
вірш
вірша
віршний
віршник
віршовий
віршомаз
віршувальник
віршувальниця
віршувати
вірьовка
вір'я
вір'ян
вісень
вісім
вісімдесят
вісімдесятий
вісімка
вісімнадцятий
вісімнадцятка
вісімнадцять
віск
віскривець
віскривий
віскряк
віслюк
вісний
вісник
вісняк
віспа
віспарь
вістка
вістовець
вістовик
вістовниця
вістонька
вісточка
вістря
вість
вісь
вісько
вісьмака
вісьмерик
вісьмина
вісьта!
вісьтак
віта
вітання
вітати
вітер
вітериця
вітерник
вітистий
вітка
вітки
віткіль
вітлатий
вітонька
вітренько
вітрець
вітречко
вітрик
вітрило
вітрильний
вітрити
вітритися
вітриця
вітрів
вітровий
вітровина
вітрогон
вітрогонити
вітрогонка
вітролетень
вітролом
вітруватий
вітрюга
вітряк
вітряний
вітряниця
вітрянка
вітряно
вітряхнути
вітрячок
вітти
віттіль
віттіля
віття
вітцевий
вітцівський
вітцівщина
вітчим
віть за віть оддати
віха
віхало
віхола
віхоть
віхтелити
віхтолиця
віче
вічистий
вічі
вічко
віч-на-віч
вічний
вічність
вічно
вічовий
вічок
вішало
вішальник
Відбутка, -ки, ж. = відбуток.
Відпродувати, -дую, -єш, сов. в. відпродати, -дам, -даси, гл. Перепродавать, перепродать.
Гро́зьба́, -би́, ж. = Грізьба. Ні прозьби, ні грозьби не чув. МВ. ІІ. 45. Та й просила нас грозьбою і прозьбою, щоб привезли галочку із собою. Грин. III. 484.
Крушний, -а, -е. = крихний. Желех.
Ле́стівочка, -ки, ж. Ум. отъ ле́стка.
Надаве́ць, -вця́, м. и нада́вця, -ці, м. 1) Датель, даритель, жертвователь. 2) Учредитель, основатель.
Обсідати, -да́ю, -єш, сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ. 2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Брацл. у. Мене ж, старого, вороги обсіли, як у болоті з дітоньками качку. К. ЦН. 253. важкі думи обсіли голову. Голова была полна тяжелыхъ мыслей. Мир. Пов. І. 117.
Роскрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскрастися и розікрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Раскрадываться, разокрасться. 2) Только сов. в. Сдѣлаться воромъ.
Сіянка, -ки, ж. 1) Время посѣва. 2) = сіянець. Вас. 203. Се тютюн сіянка, а то сажанка. Лохв. у.
Сокотати, -чу́, -чеш, гл. 1) О курахъ: кричать, кудахтать. Кури крав, у міх клав, кури сокочуть, у міх не хочуть. Ном. 2) Болтать, трещать. Не сокочи, жінко. Н. Вол. у. Дітвора сокоче, дітвора клекоче. Хата. 19.
Нас спонсорують: