Вийматися, -маюся, -єшся, сов. в. вийнятися, и винятися, -ймуся, -мешся, гл. 1) Выниматься, вынуться; обнажаться. Копирсаю, копирсаю, — ніяк не виймається скабка з пальця. 2) Находиться, найтися, оказаться, случиться. Тільки одна птиця винялась, що добила усіх звірів. Такі пішли дощі, що й дня не винялось погожого. 3) Всходить, взойти (о солнцѣ). Було, скоро сонечко вийметься, лікарь і котить у-двуконь.
Гарт, -ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Дало їм гарту. Дасть він вам гарту. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту.
Гая! меж. Крикъ, чтобы прогнать птицъ, то же, что и шугу. Гая, гая в луги, райськії пташки.
Глузування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшка. На обличчі в мене сором од докору, глузування.
Здобу́ти, -ся. Cм. здобувати, -ся.
Манастири́ще, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ былъ монастырь. 2) Мѣсто, принадлежащее или принадлежавшее монастырю.
Ма́ритися, -риться, гл. безл. Грезиться, представляться, сниться.
Нещастя, -тя, с. Несчастье. Багацтво дме, а нещастя гне.
Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали.
Рочистий, -а, -е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю.