Докупи́ти Cм. докупати.
Завинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обвинить. Завинували жінку.
Задуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Задушить. Сірко ліг на вовкові, наче хоче задушити.
Занютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Поплюсок, -ску, м. = поплісок. Тепер тут води багато, а перш були тільки поплюски води.
Провалина, -ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Земля завалилась.... спустили в ту провалину.
Росквитання, -ня, с. Разсчетъ. Як прийшлось до росквитання, то козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Умивати, -ваю, -єш, сов. в. умити, умию, -єш, гл.
1) Умывать, умыть. Умивай же біле личко дрібними сльозами. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав. Ввійшла в хату, Катерина їй ноги умила. вмивати руки від чо́го. Отказываться отъ чего. Теперка вмивають руки від поля, а потому буде казати, що поля нема.
2) Сносить, снести водой. як вода вмила (що, кого). Исчезъ безъ слѣда.
