Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відьмувати

Відьмувати, -му́ю, -єш, гл. Заниматься колдовствомъ, колдовать, быть вѣдьмой. Наш брат не литвин, відьмувать не вміє. Рудч. Ск. II. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЬМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЬМУВАТИ"
Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Зміев. у. Тілки дви карбованці й випозивав за бика. Канев. у.
Натравка, -ки, ж. Полка въ кремневомъ ружьѣ.  
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Постилка, -ки, ж. Подстилка. Херс.
Сімя, -ї, ж. = сем'я. В болоті не без чорта. — в сімї не без п'яниці. Ном. № 2448.
Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці. Н. п.
Упірати, -раю, -єш, сов. в. уперти, упру, -реш, гл. 1) Втаскивать, втащить. втянуть. Упер у хату мішок. 2) Втискивать, втиснуть. Де воздух в, туди вже нічого не впреш, хиба його попереду випреш. Ком. В. II. 15.
Школяр, -ра, м. Школьникъ, ученикъ. Грин. II. 283. На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. Ном. № 414.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЬМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.