Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відьмувати

Відьмувати, -му́ю, -єш, гл. Заниматься колдовствомъ, колдовать, быть вѣдьмой. Наш брат не литвин, відьмувать не вміє. Рудч. Ск. II. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЬМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЬМУВАТИ"
Відей нар. = відай.
Дзю́баний, -а, -е. 1) Поклеванный. 2) Рябый отъ оспы. Дзюбана дівка. Ум. Дзюбане́нький.
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
За́рослі, -лів, ж. мн. Заросль. Проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава. Стор. II. 118.
Порозчахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и розчахнути, но во множествѣ.
Строковий, -а, -е. На срокъ нанятый.
Тулійка, -ки, ж. = облімок. Вас. 163.
Утікачів, -чева, -ве Принадлежащій бѣглецу. Шейк.
Хава, -ви, ж. Челюсть. Желех. Ум. хавка.
Шаховка, -ки, ж. Ум. отъ шахва.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЬМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.