Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виплакати
виплакатися
виплат
виплатити
виплачувати
виплачуватися
виплекати
виплескати
виплеснути
виплести
виплив
випливати
виплигнути
виплигом
виплинути 2
виплисти
випліндрувати
випліскувати
випліскуватися
виплітати
виплітка
виплітувати
виплоджувати
виплоджуватися
виплодок
виплутати
виплутувати
виплутуватися
випльовувати
виплюндрувати
виплюнути
виплюснути
випнути
виповзати
виповідати
виповідатися
виповнити
виповнювати
виповняти
виповнятися
виповчитися
випогоджуватися
випозивати
випозичити
випозіхатися
виполіскувати
виполонити
виполоскати
виполоски
виполоти
виполоч
виполювати 1
виполювати 2
випоминати
випорожнити
випорожні
випорожняти
випорожнятися
випороти
випорснути
випорток
випорхати
випорювати
випосажити
випостувати
випочити
виправа
виправдати
виправдатися
виправдити
виправдувати
виправдуватися
виправити
виправляти
виправлятися
випрасувати
випрати
випрацювати
виприскати
виприщити
випрівати
випробовувати
випроваджати
випроваджувати
випровожати
випродати
випродувати
випросити
випростати
випростувати
випростуватися
випрохати
випрохувати
випрохуватися
випрошувати
випрошуватися
випруджувати
випручати
випручувати
випручуватися
випрягати
випрягатися
випрядати
випряжний
випрямити
випрямляти
випрямлятися
випрясти
випрятати
випсякувати
випурнати
випурхнути
випускати
випуст
випустити
випустіти
випустом
випханець
випхати
випхнути
Безбо́лісний, -а, -е. Безжалостный, нечувствительный. Там такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже.
Биркастий, -а, -е. О шерсти овецъ: въ мелкихъ завиткахъ. Вівці биркасти. Вх. Лем. 391.
Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181. Cм. Керувати.
Допильно́вувати, -но́вую, -єш, сов. в. допильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Досматривать, досмотрѣть, достерегать, достеречь. Допильнуй діток моїх. Знають німці, як хутче збірати збожжя і як допильнувати його. Дещо, 11.
Осоружний, -а, -е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні. Котл. Н. П. 363.
Подорізувати, -зую, -єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Прителющитися, -щуся, -щишся, гл. Пристать, присосѣдиться. І він туди прителющився, наче його хто просив. Кіевск. у.
Смиренник, -ка, м. Скромникъ.
Улошний, -а, -е. Уличный. Хто його знає, — чи то його прізвище зроду таке, чи улошне. Г. Барв. 516.
Чорногривий, -а, -е. Черногривый. Желех.
Нас спонсорують: