Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варко
варкось
вармія
варнак
варня
варнякати
варнячити
варовий
варовня
варстат
варт
варта
вартарка
вартарня
вартати
вартий
вартівник
вартість
вартний
вартник
вартно
варто
вартовий
вартовик
вартовничий
вартонька
вартування
вартувати
вартунок
варувати
варуватися
варудити
варунок
варцаба
варш
варьоха
варя
варяг
варяга
варяниця
варянка
васаг
васильок
васький
вата
ватаг
ватага
ватагування
ватагувати
ватажжя
ватажити
ватажитися
ватажка
ватажко
ватажкувати
ватажний
ватажник
ватажникувати
ватажок
ватерка
ваторник
ваторопка
ваторопко
ватра
ватрак
ватралька
ватрище
ватріти
ватроль
ватувати
ватуйка
ватуйник
ватуйча
ватуля
вахлай
вахмайстер
ваць! вацю!
вацюкати
ваш
вашенець
вашеський
вашець
вашецький
вб...
вд...
вдівець
вдівонька
вдівочка
вдова
вдовенко
вдовець
вдовецький
вдовин
вдовицький
вдовиця
вдовиченко
вдовівна
вдовіти
вдовки
вдовування
вдовувати
ве!
вевекати
вевірка
вевюрка
вегля
веґеря
ведмеденя
ведмедик
ведмедина
ведмедиха
ведмедиця
ведмедка
ведмедник
ведмедча
ведмедчук
ведмедько
ведмедюк
ведмедяка
ведмедячий
Ґринджо́ли, -джо́л, ж. мн. 1) Маленькія сани. Пот. III. 99. Желех. 2) Простыя сани, дровни. Чуб. V. 1138.
Кошатина, -ни, ж. Кошачье мясо. Винняв ковбасу німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв. II. 173.
Лайка, -ки, ж. Брань, ругань. Лайка не бійка. Ном. № 3807. Не було між ними не тілько бійки, та й ніякої лайки. Кв. І. 4.
Полютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Позлиться. побѣситься. 2) Попаять.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. І. 375.
Потакач, -ча, м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Сливонька, сливочка, -ки, ж. Ум. отъ слива.
Тельмом нар. Очень скоро, очень быстро, поспѣшно. Вх. Зн. 69.
Цигарка, -ки, ж. Папироса. Канев. у.
Черевичник, -ка, м. 1) Башмачникъ. 2) Раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 177.
Нас спонсорують: