Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варко
варкось
вармія
варнак
варня
варнякати
варнячити
варовий
варовня
варстат
варт
варта
вартарка
вартарня
вартати
вартий
вартівник
вартість
вартний
вартник
вартно
варто
вартовий
вартовик
вартовничий
вартонька
вартування
вартувати
вартунок
варувати
варуватися
варудити
варунок
варцаба
варш
варьоха
варя
варяг
варяга
варяниця
варянка
васаг
васильок
васький
вата
ватаг
ватага
ватагування
ватагувати
ватажжя
ватажити
ватажитися
ватажка
ватажко
ватажкувати
ватажний
ватажник
ватажникувати
ватажок
ватерка
ваторник
ваторопка
ваторопко
ватра
ватрак
ватралька
ватрище
ватріти
ватроль
ватувати
ватуйка
ватуйник
ватуйча
ватуля
вахлай
вахмайстер
ваць! вацю!
вацюкати
ваш
вашенець
вашеський
вашець
вашецький
вб...
вд...
вдівець
вдівонька
вдівочка
вдова
вдовенко
вдовець
вдовецький
вдовин
вдовицький
вдовиця
вдовиченко
вдовівна
вдовіти
вдовки
вдовування
вдовувати
ве!
вевекати
вевірка
вевюрка
вегля
веґеря
ведмеденя
ведмедик
ведмедина
ведмедиха
ведмедиця
ведмедка
ведмедник
ведмедча
ведмедчук
ведмедько
ведмедюк
ведмедяка
ведмедячий
Віддаток, -тку, м. То, что нужно отдать.
Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти. Желех.
Лу́шниця, -ці, ж. = лучниця. Вх. Зн. 34.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Перепрос, -су, м. Извиненіе. Нептун з Еолом з перепросу дали такого переносу, що й досі зашпори щемлять. Котл. Ен. VI. 10.
Поглянути, -ну, -неш, гл. Взглянуть. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37. Погляну я у віконце. Чуб. V. 649.
Приплітувати, -тую, -єш, гл. = приплітати. Да плетуть сітки да на твої дітки і на тебе, сіра утонько. — Да нехай же плетуть і приплітують, я ж того не боюся. Маркев. 118.
Сахар, -ру, м. = сахарь.
Уважно нар. 1) Внимательно. 2) Внушительно. Мовчи, стара, промовили батько уважно. Федьк.
Фільварок, -рку, м. Ферма, загородный домъ. Тепер би нам наперти.... на панські замки, на двори й фільварки. К. ЦН. 210.
Нас спонсорують: