Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варко
варкось
вармія
варнак
варня
варнякати
варнячити
варовий
варовня
варстат
варт
варта
вартарка
вартарня
вартати
вартий
вартівник
вартість
вартний
вартник
вартно
варто
вартовий
вартовик
вартовничий
вартонька
вартування
вартувати
вартунок
варувати
варуватися
варудити
варунок
варцаба
варш
варьоха
варя
варяг
варяга
варяниця
варянка
васаг
васильок
васький
вата
ватаг
ватага
ватагування
ватагувати
ватажжя
ватажити
ватажитися
ватажка
ватажко
ватажкувати
ватажний
ватажник
ватажникувати
ватажок
ватерка
ваторник
ваторопка
ваторопко
ватра
ватрак
ватралька
ватрище
ватріти
ватроль
ватувати
ватуйка
ватуйник
ватуйча
ватуля
вахлай
вахмайстер
ваць! вацю!
вацюкати
ваш
вашенець
вашеський
вашець
вашецький
вб...
вд...
вдівець
вдівонька
вдівочка
вдова
вдовенко
вдовець
вдовецький
вдовин
вдовицький
вдовиця
вдовиченко
вдовівна
вдовіти
вдовки
вдовування
вдовувати
ве!
вевекати
вевірка
вевюрка
вегля
веґеря
ведмеденя
ведмедик
ведмедина
ведмедиха
ведмедиця
ведмедка
ведмедник
ведмедча
ведмедчук
ведмедько
ведмедюк
ведмедяка
ведмедячий
Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Ло́вкий, -а, -е. Хорошій; красивый; вкусный. Ловка пісня. Зміев. у. Ловка квіточка. Зміев. у. Ловкий борщ. Сосниц. у. Ум. ловке́нький, ловенький. А були (поросятка) одно в одно, такі ловенькі. Г. Барв. 244.
Пересовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пересуватися.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу. МВ. ІІ. 118.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Г. Барв. 422. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. І. 9. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди. Богодух. у.
Попробувати 2, -бую, -єш, гл. Испытать, испробовать Ходім же тепер ...попробувати сили, — хто дужчий. Рудч. Ск. II. 16.
Пройда, -ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. Чуб. II. 656. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!
Проморити, -рю́, -риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк.
Ціна 2, -ни, ж. 1) = цина. 2) Оловяная посуда. А звечера Настуненька ціну помила. Гол. І. 74.
Нас спонсорують: