Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варко
варкось
вармія
варнак
варня
варнякати
варнячити
варовий
варовня
варстат
варт
варта
вартарка
вартарня
вартати
вартий
вартівник
вартість
вартний
вартник
вартно
варто
вартовий
вартовик
вартовничий
вартонька
вартування
вартувати
вартунок
варувати
варуватися
варудити
варунок
варцаба
варш
варьоха
варя
варяг
варяга
варяниця
варянка
васаг
васильок
васький
вата
ватаг
ватага
ватагування
ватагувати
ватажжя
ватажити
ватажитися
ватажка
ватажко
ватажкувати
ватажний
ватажник
ватажникувати
ватажок
ватерка
ваторник
ваторопка
ваторопко
ватра
ватрак
ватралька
ватрище
ватріти
ватроль
ватувати
ватуйка
ватуйник
ватуйча
ватуля
вахлай
вахмайстер
ваць! вацю!
вацюкати
ваш
вашенець
вашеський
вашець
вашецький
вб...
вд...
вдівець
вдівонька
вдівочка
вдова
вдовенко
вдовець
вдовецький
вдовин
вдовицький
вдовиця
вдовиченко
вдовівна
вдовіти
вдовки
вдовування
вдовувати
ве!
вевекати
вевірка
вевюрка
вегля
веґеря
ведмеденя
ведмедик
ведмедина
ведмедиха
ведмедиця
ведмедка
ведмедник
ведмедча
ведмедчук
ведмедько
ведмедюк
ведмедяка
ведмедячий
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Гнівно нар. 1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його. 2) Обидно, непріятно. Драг. 223. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Харьк. Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько. Грин. ІІІ. 551.
Загні́чувати, -чую, -єш, сов. в. загніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ, — для этого къ посаженному въ печь хлѣбу подгребаютъ горящіе угли или зажигаютъ тонкія щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. МУЕ. III. 90 — 91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять. Чуб. І. 123.
Закури́ти, -ся. Cм. закурювати, -ся.
Мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Написа́ти, -пишу́, -шеш, гл. 1) Написать. Напиши оце слово. Написав до його такий лист, щоб вертався додому. Написав в законі Господньому. Єв. Л. II. 23. як написаний. Очень красивый. Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода як написана. Грин. III. 192. 2) Написать, сочинить (книгу, статью и пр.) Чорна рада, хроніка 1063 року. Написав П. Куліш.
Охабити Cм. охабляти.
Підвеселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. підвеселити, -лю́, -лиш, гл. Подвеселять, подвеселить, развеселить, обрадовать. Часто в мене самої так гірко на душі, так би рада, щоб мене хто підвеселив. Г. Барв. 245.
Стебур'я, -ря, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло. Кролев. у.
Чортяк, -ка, м. = чорт. З тих склепів виходит чортяк. Гн. І. 214. Пішли до того замку і здибали чортяка. Гн. І. 213.
Нас спонсорують: