Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варко
варкось
вармія
варнак
варня
варнякати
варнячити
варовий
варовня
варстат
варт
варта
вартарка
вартарня
вартати
вартий
вартівник
вартість
вартний
вартник
вартно
варто
вартовий
вартовик
вартовничий
вартонька
вартування
вартувати
вартунок
варувати
варуватися
варудити
варунок
варцаба
варш
варьоха
варя
варяг
варяга
варяниця
варянка
васаг
васильок
васький
вата
ватаг
ватага
ватагування
ватагувати
ватажжя
ватажити
ватажитися
ватажка
ватажко
ватажкувати
ватажний
ватажник
ватажникувати
ватажок
ватерка
ваторник
ваторопка
ваторопко
ватра
ватрак
ватралька
ватрище
ватріти
ватроль
ватувати
ватуйка
ватуйник
ватуйча
ватуля
вахлай
вахмайстер
ваць! вацю!
вацюкати
ваш
вашенець
вашеський
вашець
вашецький
вб...
вд...
вдівець
вдівонька
вдівочка
вдова
вдовенко
вдовець
вдовецький
вдовин
вдовицький
вдовиця
вдовиченко
вдовівна
вдовіти
вдовки
вдовування
вдовувати
ве!
вевекати
вевірка
вевюрка
вегля
веґеря
ведмеденя
ведмедик
ведмедина
ведмедиха
ведмедиця
ведмедка
ведмедник
ведмедча
ведмедчук
ведмедько
ведмедюк
ведмедяка
ведмедячий
Завсі́дний, -а, -е. Всегдашній. Левиц. І. Правда, 1868. 448. Шух. І. 120. Въ значеніи обычный. Зрушили завсідній спокій життя. Мир. ХРВ. 256. Завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.
Істиний, -а, -е. 1) О деньгахъ: істині гро́ші. Основной капиталъ, деньги безъ процентовъ. 2) Истинный. Шевч. 617. Єсть цьому істина правда. Грин. III. 150.
Кундель, -ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.
Лу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ луска. Желех.
Небагатий, -а, -е. Небогатый, бѣдный. на розум небагатий. Глупый. Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий, либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, а вже за його й гроші пощитав. ЗОЮР. І. 17.
Ображати, -жа́ю, -єш, сов. в. образити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Онемощіти, -щію, -єш, гл. 1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш. Волч. у. 2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів. Волч. у.
Прамено, -на, с. Волокно, нить. З конопель прамена. Вх. Лем. 455.
Припхати, -ха́ю, -єш, гл. Притащить, принести.
Різа, -зи, ж. Отмежеванные участки поля въ 3, 6, 10 морговъ, смотря по мѣстностямъ. Вихожу я жати свою різу. Левиц. Пов. 338. Під ним (городом) ціла різа землі буде. КС. 1882. VII. 89.
Нас спонсорують: