Гаїлка, -ки, ж. = гаївка.
Жегна́ти, -на́ю, -єш, (кого), гл. Прощаться съ кѣмъ. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала.
Змалювати, -люю, -єш, гл. Списать, написать, изобразить (красками, словомъ, мыслью). Та коли б була знала та з тобою не стояла, то б я собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змалювала. Поки Бога змалюєм, то чорта звоюєм. Була чорнява, в рум'янцях, уста червоні... змалювати б таку та дивитись. Ізмалювавши себе в своїй голові на поштарських, тільки погукував: «торкай!»
Лапатий, -а, -е. 1) Съ большими лапами.
2) О листьяхъ: лаповидный, лапчатый. А поверх неї лапатий лист кленків та дубів.
3) Большими пятнами (объ узорѣ матерій и пр.), большими хлопьями (о снѣгѣ). Візок був засланий товстим здоровим килимом з червоними лапатими квітками. Лице його було якесь руде, бо на червонуватій шкурі було поналяпуване ряботиння, таке лапате, як п'ятаки. Лапатий сніг.
Ли́стка, -ки, ж. = листа.
Міша́тися, -шаюся, -єшся, гл. 1) Мѣтаться, смѣшиваться, путаться. Ох, і в голові мені мішається.
Пошкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Поковылять, пойти прихрамывая. Пошкандибав тихенько.
Тетірка, -ки, ж. Ум. отъ тетера.
Хрестичок, -чка, м.
1) Ум. отъ хрест.
2) Родъ орнамента въ мережці.
Чепак, -ка, м. Чепецъ. Чужій жоні чепак купив, а своїй ємь забив. Ум. чепачо́к.
