Довжни́к, -ка́, м. 1) Должникъ. Довжник весело бере, а смутно віддає. 2) Раст. Euphrasia officinalis.
Кателиків, -кова, -ве Принадлежащій католику.
Ле́но сз. = лем 2.
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня.
Позмовкати, -каємо, -єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Голоси... позмовкали.
Посильняти, -ня́ю, -єш, гл. Укрѣплять. Невидима Божа сила його посилняє.
Руйновище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали.
Талапатися, -паюся, -єшся, гл. Плескаться въ грязи, возиться съ грязной работой. От тепер і талапайся коло тих буряків. Качки талапаються в калабатині. Талапається по болоту.
Тулуча, -чати, с. = тулук 1.
Широко нар.
1) Широко. Широко ступав він.
2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» Чіпка став широко росказувати. Ум. широченько. Ступай, ступай, кониченько, широченько.
