Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Жидові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Ожидовливаться. Жидовіти нам.... ні, се не по нашій натурі. К. (О. 1861. І. 312).
Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый. Мнж. 180.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Кушнирський и кушнірський, -а, -е. Скорняческій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Котл. Ен. III. 44. Він і кушнірську роботу знає. ЗОЮР. І. 48.
Ли́шечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Нагру́дник, -ка, м. 1) Нагрудникъ. 2) Лифъ безъ рукавовъ, пришитый къ юбкѣ. Черниг. г.
Нізіне и нізіне у стріть. Роды гуцульской вышивки. Шух. І. 157 — 159.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни. ЕЗ. V. 83.
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Росправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росправитися, -влюся, -вишся, гл. Расправляться, расправиться. Шаблею ми я ним росправимось. К. ЧР. 336.
Нас спонсорують: