Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Залиця́йник, -ка, м. Ухаживатель. До себе нікого не підпускає... зараз прізвище залицяйникові й приложить. Г. Барв. 447.
Іговник, -ка, м. Игольникъ. Шух. І. 284, 154.
Переділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. переділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Передѣлять, передѣлить.
Повибігати, -гаємо, -єте, гл. Выбѣжать (о многихъ). Повибігали якісь панночки. МВ. І. 112. І жінки, і молодиці повибігають. Кв.
Проминати, -наю, -єш, сов. в. проминути, -ну, -неш, гл. 1) Проходить, пройти мимо, миновать. Не по правді, мій милий, зо мною живеш, що проминаєш мої ворітонька, до иншої йдеш. Чуб. V. 180. 2) Пропускать, пропустить. — А чому ж ти тут квіточки не нашила? — Не вгледіла, та й проминула. Я ось завернусь та нашию. Черниг. г.
Прохід, -хо́ду, м. 1) Проходь. 2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу. Грин. III. 616.
Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у. 2) Лопнуть, треснуть.
Самотріть Самъ третей, я и еще двое. Вх. Зн. 62. втвори мені ворота! Бо я іду самотріть на вечерю, на обід. Гол. IV. 512.
Це. Cм. Се.
Нас спонсорують: