Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Индичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Шевч. 361. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці. Макс.
Муркоті́ти Cм. муркотати.
Нешпетний, -а, -е. Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний. Котл. Ен. IV. 17.
Осаджувати, -джую, -єш, сов. в. осади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Сажать, посадить въ заключеніе. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали... Ой вже Швачки нема, вже го осадили в самім риночку в місті. Гол. І. 18. 2) Заселять, заселить. Вони узгряниччя людом осадили. К. Досв. 20. Моє Підгір'є назад поверну, назад поверну, лучче осажу... Ой сажав же він та три слободи: одну слободу — старими людьми... Н. п. 3) Осаживать, осадить, останавливать, остановить. Як прийде злодій, так заніз доганя, а притика осаджує. Ном. № 11060.
Печалування, -ня, с. Скорбь, печаль.
Підгерсть, -ти, ж. = підгейстер. Рудч. Чп. 249.
Повночка, -ки, ж. Ум. отъ повниця.
Покидько, -ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Сіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять. Козаченько пшениченьку сіє. Мет. 27. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. № 1576.во́ду. Кропить водой. Шух. І. 179.
Нас спонсорують: