Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відмітити Cм. відмічати.
Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Малодосві́дній, -я, -є. Малоопытный. Діти малодосвідні. K. ЦН. 192.
Одряпувати, -пую, -єш, сов. в. одря́пати, -паю, -єш, гл. = оддряпувати, оддря́пати. Зміевск. у.
Орнаута, -ти, ж. = арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу. Грин. III. 635.
Оскард, -ду, м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.
Охлянути Cм. охлясти.
Пишний, -а, -е. 1) Гордый, важный. Оце яка пишна молодиця: і добридень не каже, а дивиться на, півока. Волч. у. В мене рід гордий та пишний. Чуб. V. 533. 2) Роскошный, пышный. Являється мій світ у пишних шатах. К. Іов. Ум. пишне́нький. Не жаль мені ні постелі біленької, ні вечері пишненької. Чуб. V. 42. Друженька пишненька. Грин. III. 504.
Побубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Побормотать. Побубонить та й замовкне. Харьк.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ. Вх. Уг. 260.
Нас спонсорують: