Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Блощиця, -ці, ж. Клопъ. Ладона сплющив як блощицю. Котл. Ен. VI. 27. Ум. блощична.
Бруховещина, -ни, ж. Время гетманства Брюховецкаго. К. Хмельн. 6.
Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Шевч. 52. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254.
Згорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. Черк. у.
Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає. Волч. у.
Наточка, -ки, ж. Надставка.
Поодружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Жениться, выйти замужъ (о многихъ).
Приказування, -ня, с. Приговоръ, приговорка.
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив. 2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Хвора, -ри, м. Болѣзнь? Пущу коника по двору свому тестеві на хвору. Чуб. ІІІ. 204.
Нас спонсорують: