Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Варзякати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Вдовівна, -ни, ж. = удовівна.
Виват́! меж. Виватъ, да здравствуетъ! У Кулиша употребляется какъ существительное. Гукають гармати під панські вивати. К. Досв. 21.
Висловок, -вка, м. Выраженіе. Харьк. у. Навіть висловок: «ad majoren Dei gloriam» взято цілком із Корана. К. ЦН. 248.
Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці. Лукаш. 72.
Повідступатися, -паюся, -єшся, гл. Тоже, что и відступитися, но во множествѣ.
Прибутній, я́, -є́ Чужесторонній, прибившій. Се прибутній чоловік. Н. Вол. у.
Роскопувати, -пую, -єш, сов. в. роскопати, -наю, -єш, гл. Раскапывать, раскопать, разрывать, разрыть. Стали вони роскопувати тую гору. Рудч. Ск. І. 31.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Св. Л. 11. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Унурити, -рю, -риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю. Федьк.
Нас спонсорують: