Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільшка

Вільшка, -ки, ж. Ум. отъ вільха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬШКА"
Брикс? ж. Женскій праздникъ 29 іюня. Чуб. ІІІ. 223.
Диковинний, -а, -е. = Дивовижний. Сталось щось надзвичайне, диковинне, таке, чого ніколи не буває. Ном. стр. 288. № 7910.
Завчасу́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Мкр. Г. 4.
Замина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. замня́ти и зам'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр., растертымъ пшеномъ. Замняти борщ. 2)розмо́ву. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову. Левиц. Пов. 316.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Нари́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Много разъ отворить и затворить дверь, часто уходить и снова входить, отворяя и затворяя дверь. І коли ти вже нарипаєшся? То з хати, то в хату! 2) Навязаться, привязаться. Чоловік кабана смалив, циган і нарипався: дай та й дай йому м'яса. Ном. № 938.
Плутати, -таю, -єш, гл. 1) Путать. 2) Путать, сбивчиво разсказывать.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Швачечка, -ки, ж. Ум. отъ швачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.