Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільшка

Вільшка, -ки, ж. Ум. отъ вільха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬШКА"
Балабаєчка, -ки, ж. Ум. отъ балабайка.
Висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. І. 73.
Відбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
Звіздови́й, -а́, -е́ Звѣздный. Срібная грива груди покриває, звіздові очі далеко вадять. Чуб. III. 289.
Пакінь, -коня, м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ). Рудч. Ск. II. 16.  
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Рудявий, -а, -е. Рыжеватый. Черк. у.
Стрінути, -ся. Cм. стріти, -ся.
Уповістити, -щу, -стиш, гл. Извѣстить.
Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.