Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінкоплетини

Вінкоплетини, -тин, ж. мн. Свадебный обрядъ: плетеніе вѣнковъ на головы невѣстѣ и жениху, совершаемое въ четвергъ предъ свадебнымъ воскресеньемъ и сопровождаемое обрядовыми пѣснями. Галиц. О. 1862. IV. Рус. вес. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНКОПЛЕТИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНКОПЛЕТИНИ"
Бонтожок, -жка, м. Часть одежды (какая?) А на моїй дівчині жовті черевички і чорний бонтожок. Чуб. IV. 534.
Вимолотити, -лочу, -тиш, гл. Вымолотить. Показує пригорщ пшениці, що вимолотив. Стор. І. 20.
Дратли́вість, -вости, ж. Раздражительность.
Кукібниця, -ці, ж. Рачительница. Твоя жінка не робітниця, до нашого добра не кукібниця. Грин. III. 305. Ум. кукібничка. До господарства перша кукібничка. Г. Барв. 540.
Налі́зти Cм. налазити.
Подосівати, -ва́ю, -єш, гл. Досѣять (во множествѣ).
Пужка, -ки, ж. Ум. отъ пуга.
Селіток, -тка, м. Родившійся въ этомъ году.
Танець, -нцю, м. 1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся. Шейк. 2) кривий — Родъ хоровода. Грин. III. 97. Ум. танчик. Гол. IV. 93.
Царок, -рка, м. 1) Загороженное мѣсто подъ печью или подъ поло́м крестьянской хаты, гдѣ держатъ дом. птицу. Вх. Зн. 77. 2) Вообще огороженное мѣсто, загородка, напр. для телятъ. Вх. Зн. 77. Ум. царочок. Повний царочок білих курочок. Вх. Лем. 4 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНКОПЛЕТИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.