Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінкоплетини

Вінкоплетини, -тин, ж. мн. Свадебный обрядъ: плетеніе вѣнковъ на головы невѣстѣ и жениху, совершаемое въ четвергъ предъ свадебнымъ воскресеньемъ и сопровождаемое обрядовыми пѣснями. Галиц. О. 1862. IV. Рус. вес. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНКОПЛЕТИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНКОПЛЕТИНИ"
Веретенитися, -нюся, -нишся, гл. Вертѣться какъ веретено.
Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство. Аф. 347.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Чг. 33. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. А в Марусі дусі чотирі подусі. Чуб. V. 11.
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Намовля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. намо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, сговариваться, сговориться. Мир. ХРВ. 57. Так намовились між себе, щоб уже всіма голосами Сомка обрати. К. ЧР. 303.
Невара, -ри, ж. Плохая хозяйка, неумѣющая и сварить. Нетопа й невара (про жінку). Ном. № 10781.
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.  
Покрадати, -да́ю, -єш, гл. Красть постоянно понемногу.
Скімлити, -лю, -лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не бє котрий! «Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНКОПЛЕТИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.