Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмінювати
відміняти
відмінятися
відмірати
відмірювати
відмітати
відмітити
відмітний
відмічати
відмова
відмовити
відмовка
відмовляння
відмовляти
відмовлятися
відмовний
відмогтися
відмока
відмокати
відмолити
відмолодикувати
відмолодити
відмолодіти
відмоложуватися
відмолоти
відмолочувати
відмолювати
відмолюватися
відморгувати
відморити
відморожувати
відморювати
відмотати
відмотувати
відмочити
відмочувати
відмуровувати
відмуровуватися
відм'ялити
віднаджувати
віднадитися
віднайти
віднаходити
віднаходитися
віднести
відник
віднині
відниха
відниця
відничок
віднімати
віднова
відновити
відновляти
відновлятися
відновок
віднога
відножина
відносити
відняти
відо
відо.... слова
відокромитися
відокромлюватися
відом
відомий
відомісінький
відомість
відомо
відор
відорати
відорювати
відотіль
відпадати
відпалина
відпалитися
відпалюватися
відпанувати
відпарити
відпаріти
відпарь
відпарювати
відпасати
відпасатися
відпасти
відпасувати
відпасуватися
відпаювати
відпекатися
відпекуватися
відперти
відперти 2
відпечатати
відпечатувати
відпивати
відпиватися
відпинати
відпирськатися
відпирськуватися
відпис
відписати
відписувати
відпитати
відпити
відпитувати
відпихати
відпірати I
відпірати II
відпіратися I
відпіратися II
відпірка
відпірчити
відпічнути
відплазувати
відплакати
відплата
відплатити
відплачувати
відплив
відпливати
Байбарис, -су, м. Раст. барбарисъ. Конст. у.
Бурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Броситься. Бурхнувсь у воду, щоб втопиться. Стор. МПр. 40.
Віддалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. віддалитися, -люся, -лишся, гл. Отдаляться, отдалиться, удаляться, удалиться. Тепер же я сиротина у світі зосталась, що від роду віддалилась, а від села одійшла. Чуб. V. 747.
Ди́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дима. 2) Выбойчатая полосатая юбка. Н. Вол. у. Чуб. VII. 429. Гол. Од. 49. 3) = Димна. Вх. Лем. 410.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. О. 1861. V. 70. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро. Зміев. у.
Зго́раний, -а, -е. Сгорѣвшій. Згорана хата. Н. Вол. у.
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. Єв. Мр. X. 37.
Строїти 2, -рою, -їш, гл. = струїти.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Хохуль и хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata. Вх. Пч. II. 6.
Нас спонсорують: