Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмінювати
відміняти
відмінятися
відмірати
відмірювати
відмітати
відмітити
відмітний
відмічати
відмова
відмовити
відмовка
відмовляння
відмовляти
відмовлятися
відмовний
відмогтися
відмока
відмокати
відмолити
відмолодикувати
відмолодити
відмолодіти
відмоложуватися
відмолоти
відмолочувати
відмолювати
відмолюватися
відморгувати
відморити
відморожувати
відморювати
відмотати
відмотувати
відмочити
відмочувати
відмуровувати
відмуровуватися
відм'ялити
віднаджувати
віднадитися
віднайти
віднаходити
віднаходитися
віднести
відник
віднині
відниха
відниця
відничок
віднімати
віднова
відновити
відновляти
відновлятися
відновок
віднога
відножина
відносити
відняти
відо
відо.... слова
відокромитися
відокромлюватися
відом
відомий
відомісінький
відомість
відомо
відор
відорати
відорювати
відотіль
відпадати
відпалина
відпалитися
відпалюватися
відпанувати
відпарити
відпаріти
відпарь
відпарювати
відпасати
відпасатися
відпасти
відпасувати
відпасуватися
відпаювати
відпекатися
відпекуватися
відперти
відперти 2
відпечатати
відпечатувати
відпивати
відпиватися
відпинати
відпирськатися
відпирськуватися
відпис
відписати
відписувати
відпитати
відпити
відпитувати
відпихати
відпірати I
відпірати II
відпіратися I
відпіратися II
відпірка
відпірчити
відпічнути
відплазувати
відплакати
відплата
відплатити
відплачувати
відплив
відпливати
Бачучий, -а, -е. Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Канев. у. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126. Бачучі очі. Конст. у.
Доволочи́тися, -чуся, -чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого. ЗОЮР. 11. 96.
Здобувани́на, -ни, ж. = здобуток.
Ординський, -а, -е. Относящійся къ ордѣ. Шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота. АД. І. 168.
Підохочувати, -чую, -єш, сов. в. підохо́тити, -чу, -тиш, гл. Придавать, придать охоты, желанія. Мене се підохотить. Г. Барв. 230. Мир. Пов. І. 146. Я ж його всяк було підохочую добре й вірно служити. Г. Барв. 245.
Поворушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пошевелиться. Аби поворушились, аби словечко між собою заговорили, зараз пани й гримають. МВ. І. 46.
Порозжаковувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розжакувати, но во множествѣ.
Потопа, -пи, ж. Потопъ, наводненіе. Гн. II. 3. Їк мала бути потопа світа, то Ной будував ковч. Гн. II. 249. Як пустив воду... та стала потопа, та тото війско зараз ізгубили. Драг. 259.
Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рику-рику! Рудч. Ск. І. 50.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Нас спонсорують: