Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмінювати
відміняти
відмінятися
відмірати
відмірювати
відмітати
відмітити
відмітний
відмічати
відмова
відмовити
відмовка
відмовляння
відмовляти
відмовлятися
відмовний
відмогтися
відмока
відмокати
відмолити
відмолодикувати
відмолодити
відмолодіти
відмоложуватися
відмолоти
відмолочувати
відмолювати
відмолюватися
відморгувати
відморити
відморожувати
відморювати
відмотати
відмотувати
відмочити
відмочувати
відмуровувати
відмуровуватися
відм'ялити
віднаджувати
віднадитися
віднайти
віднаходити
віднаходитися
віднести
відник
віднині
відниха
відниця
відничок
віднімати
віднова
відновити
відновляти
відновлятися
відновок
віднога
відножина
відносити
відняти
відо
відо.... слова
відокромитися
відокромлюватися
відом
відомий
відомісінький
відомість
відомо
відор
відорати
відорювати
відотіль
відпадати
відпалина
відпалитися
відпалюватися
відпанувати
відпарити
відпаріти
відпарь
відпарювати
відпасати
відпасатися
відпасти
відпасувати
відпасуватися
відпаювати
відпекатися
відпекуватися
відперти
відперти 2
відпечатати
відпечатувати
відпивати
відпиватися
відпинати
відпирськатися
відпирськуватися
відпис
відписати
відписувати
відпитати
відпити
відпитувати
відпихати
відпірати I
відпірати II
відпіратися I
відпіратися II
відпірка
відпірчити
відпічнути
відплазувати
відплакати
відплата
відплатити
відплачувати
відплив
відпливати
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Вивертачка, -ки, ж. Инструментъ для выворачиванія сапогъ.
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.
Затюѣкати, -каю, -єш, гл. 1) Закричать: тю! 2) Запугать крикомъ на кого.
Меделя́н, -на, м. Ирландская собака, Canis molossus.
Обаясник, -ка, м. Злой духъ, летающій къ женщинѣ по ночамъ, — часто это умершій мужъ, если жена о немъ сильно горюетъ. КС. 1890. X. 59. Cм. перелесник.
Перебірниця, -ці, ж. Разборчивая, прихотливая женщина.
Плодючий, -а, -е. Плодовитый.
Приладновувати, -вую, -єш, сов. в. приладна́ти, -на́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить.
Склопотати, -чу́, -чеш, гл. Озаботить. Ой най же спить, най не устав, щоби моєї головоньки не склопотала. Чуб. III. 35.
Нас спонсорують: