Бачучий, -а, -е. Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Бачучі очі.
Доволочи́тися, -чуся, -чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого.
Здобувани́на, -ни, ж. = здобуток.
Ординський, -а, -е. Относящійся къ ордѣ. Шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота.
Підохочувати, -чую, -єш, сов. в. підохо́тити, -чу, -тиш, гл. Придавать, придать охоты, желанія. Мене се підохотить. Я ж його всяк було підохочую добре й вірно служити.
Поворушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пошевелиться. Аби поворушились, аби словечко між собою заговорили, зараз пани й гримають.
Порозжаковувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розжакувати, но во множествѣ.
Потопа, -пи, ж. Потопъ, наводненіе. Їк мала бути потопа світа, то Ной будував ковч. Як пустив воду... та стала потопа, та тото війско зараз ізгубили.
Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рику-рику!
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.