Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Захво́йдати, -даю, -єш, гл. Загрязнить. Де це ти захвойдала спідницю?
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Зустріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зустрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. Думав, доля зустрінеться, спіткалося горе.
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку.
Півка, -ки, ж. (= пілка) = пелена. За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці.
Попобрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Долгое время побродить въ водѣ, въ тинѣ. Попобрьохалася я в тій копанці, поки таки, дав Бог, вилізла. А то вже думала, що й смерть мені там буде.
Потрудити, -джу́, -диш, гл. Затруднить, побезпокоить. Попа до себе потрудили.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ.
Тупо нар. Тупо.