Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмінювати
відміняти
відмінятися
відмірати
відмірювати
відмітати
відмітити
відмітний
відмічати
відмова
відмовити
відмовка
відмовляння
відмовляти
відмовлятися
відмовний
відмогтися
відмока
відмокати
відмолити
відмолодикувати
відмолодити
відмолодіти
відмоложуватися
відмолоти
відмолочувати
відмолювати
відмолюватися
відморгувати
відморити
відморожувати
відморювати
відмотати
відмотувати
відмочити
відмочувати
відмуровувати
відмуровуватися
відм'ялити
віднаджувати
віднадитися
віднайти
віднаходити
віднаходитися
віднести
відник
віднині
відниха
відниця
відничок
віднімати
віднова
відновити
відновляти
відновлятися
відновок
віднога
відножина
відносити
відняти
відо
відо.... слова
відокромитися
відокромлюватися
відом
відомий
відомісінький
відомість
відомо
відор
відорати
відорювати
відотіль
відпадати
відпалина
відпалитися
відпалюватися
відпанувати
відпарити
відпаріти
відпарь
відпарювати
відпасати
відпасатися
відпасти
відпасувати
відпасуватися
відпаювати
відпекатися
відпекуватися
відперти
відперти 2
відпечатати
відпечатувати
відпивати
відпиватися
відпинати
відпирськатися
відпирськуватися
відпис
відписати
відписувати
відпитати
відпити
відпитувати
відпихати
відпірати I
відпірати II
відпіратися I
відпіратися II
відпірка
відпірчити
відпічнути
відплазувати
відплакати
відплата
відплатити
відплачувати
відплив
відпливати
Допомага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Пише було син, що йому не дуже добре допомагаться за дохід з наслідства. Левиц. І. 68.
Застарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Занищенствовать, начать ходить по міру. 2) Заработать нищенствомъ.
Ліпа́к, -ка, м. 1) Работникъ, обмазывающій глиной стѣны. Желех. 2) Пирогъ. Вх. Зн. 33.
Лука́вий, -а, -е. 1) Лукавый, коварный. Ном. № 2877. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. К. Псалт. 8. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? Шевч. 413. 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. Ном. № 6558. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий? Чуб. І. 111.
Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Повипродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ). Усе вже повипродувала, — нема ні глечичка молока.
Решіточка, -ки, ж. Ум. отъ решітка.
Талапання 1, -ня, с. 1) Названіе дѣйствія отъ глагола талапати. 2) Пачкотня. Хиба се робота — тільки талапання. Брацл. у.
Цілиця, -ці, ж. 1) = цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс. 2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. І. 16.
Широкополий, -а, -е. Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі. Шевч. 666.
Нас спонсорують: