Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрасити
викрасти
викрашати
викрашатися
викресати
викривати
викривити
викривляти
викривлятися
викрик
викрикнути
викрити
викришити
викришитися
викришки
викруглити
викругляти
викрут
викрутаси
викрутасом
викрутень
викрутити
викрутка
викручувати
викручуватися
виктувати
викувати
викуп
викупати
викупатися 1
викупатися 2
викупити
викупляти
викуплятися
викупне
викурити
викурювати
викуряти
викусити
викушувати
вила
вилабудати
вилабудатися
вилагодити
виладнати
вилаз
вилазити 1
вилазити 2
вилазка
виламати
виламувати
виламуватися
вилані
вилапати
вилатати
вилаяти
вилежати
вилежувати
вилежуватися
вилетіти
вилечко
виливання
виливати
виливатися
виливок
вилизати
вилизувати
вилизуватися
вилинути 2
вилиняти
вилисіти
вилискуватися
вилити
вилиці
вилицювати
виличати
виличковувати
вилізати
вилізти
виліпити
виліплювати
виліт
вилітання
вилітати
вилітувати
вилітуватися
вилічити
вилічка
вилічування
вилічувати
вилічуватися
вилка
вилкастий
вилки
вилляти
виловити
виловлювати
вилог
вилога
виложистий
виложити
виложка
виломити
вилочки
вилузати
вилузнутися
вилупати
вилупенець
вилупити
вилуплювати
вилуплюватися
вилупок
вилух
вилучати
вилучатися
вилучити
вилучуватися
вилушок
вилущити
вилущувати
Виділ, -лу, м. 1) Выдѣлъ, удѣлъ. 2) Отдѣлъ, раздѣлъ. Желех. 3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр. Желех.
Відповідно нар. Соотвѣтственно.
Гладкий, -а, -е. 1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108. 2) О посудѣ: одноцвѣтный. Шух. І. 265. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Ном. № 1723. Гладкий аж шкура тріщить. Ном. № 8629., Ум. гладенький, гладесенький. Сравн. степ. гладший.
Закри́льщик, -ка, м. Крайній облавщикъ. Черк. у.
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так. Богод. у.
Попритулятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и притулитися, но о многихъ.
Розстригати, -га́ю, -єш, сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
Стерник, -ка, м. 1) Рулевой. 2) пт. Emberiza, подорожникъ. Вх. Пч. ІІ. 10.
Уцяцьковувати, -вую, -єш, сов. в. уцяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать, украсить. Золотом вцяцьковує палати. К. Дз. 206.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.
Нас спонсорують: