Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрасити
викрасти
викрашати
викрашатися
викресати
викривати
викривити
викривляти
викривлятися
викрик
викрикнути
викрити
викришити
викришитися
викришки
викруглити
викругляти
викрут
викрутаси
викрутасом
викрутень
викрутити
викрутка
викручувати
викручуватися
виктувати
викувати
викуп
викупати
викупатися 1
викупатися 2
викупити
викупляти
викуплятися
викупне
викурити
викурювати
викуряти
викусити
викушувати
вила
вилабудати
вилабудатися
вилагодити
виладнати
вилаз
вилазити 1
вилазити 2
вилазка
виламати
виламувати
виламуватися
вилані
вилапати
вилатати
вилаяти
вилежати
вилежувати
вилежуватися
вилетіти
вилечко
виливання
виливати
виливатися
виливок
вилизати
вилизувати
вилизуватися
вилинути 2
вилиняти
вилисіти
вилискуватися
вилити
вилиці
вилицювати
виличати
виличковувати
вилізати
вилізти
виліпити
виліплювати
виліт
вилітання
вилітати
вилітувати
вилітуватися
вилічити
вилічка
вилічування
вилічувати
вилічуватися
вилка
вилкастий
вилки
вилляти
виловити
виловлювати
вилог
вилога
виложистий
виложити
виложка
виломити
вилочки
вилузати
вилузнутися
вилупати
вилупенець
вилупити
вилуплювати
вилуплюватися
вилупок
вилух
вилучати
вилучатися
вилучити
вилучуватися
вилушок
вилущити
вилущувати
Віттіля, нар. = відти.
Завгли́бшки нар. Глубиною. В ній кручі завглибшки буде сажнів півтора. Черк. у.
Звірни́й, -а́, -е́. Богатый звѣрями.
Латинити, -ню, -ниш, гл. 1) Латынизировать. 2) Окатоличивать. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Мі́сячний и мі́сяшний, -а, -е. 1) Лунный, мѣсячный. Місячна ніч. 2) Совершающійся въ теченіе мѣсяца. Редька маненька — місяшна, а велика — зімня. Лебед. у. 3) місячне. Регулы (у женщ.). Мнж. 152.
Му́ркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] му́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Мурлыкать, мурлыкнуть. Кіт сидить та муркає. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Бормотать, разъ забормотать. Муркнув щось таке, що й не розбереш, та й пішов.
Обвіяти, -ся. Cм. обвівати, -ся.
Підвести, ся. Cм. підводити, -ся.
Порозсідлувати, -лую, -єш, гл. Разсѣдлать (во множествѣ).
Рахувати, -хую, гл. 1) Считать, разсчитывать, вычислять. Гроші рахувати. Грин. III. 396. Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти. Ном. Тернові очка звізди рахують. Чуб. 2) Разсчитывать, взвѣшивать, обдумывать. Чуб. II. 22. Тут довго тяжко рахували. Котл. Ен. II. 34. А козаки гляділи, у вічі вбачали, проміж себе рахували. Макс.
Нас спонсорують: