Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрасити
викрасти
викрашати
викрашатися
викресати
викривати
викривити
викривляти
викривлятися
викрик
викрикнути
викрити
викришити
викришитися
викришки
викруглити
викругляти
викрут
викрутаси
викрутасом
викрутень
викрутити
викрутка
викручувати
викручуватися
виктувати
викувати
викуп
викупати
викупатися 1
викупатися 2
викупити
викупляти
викуплятися
викупне
викурити
викурювати
викуряти
викусити
викушувати
вила
вилабудати
вилабудатися
вилагодити
виладнати
вилаз
вилазити 1
вилазити 2
вилазка
виламати
виламувати
виламуватися
вилані
вилапати
вилатати
вилаяти
вилежати
вилежувати
вилежуватися
вилетіти
вилечко
виливання
виливати
виливатися
виливок
вилизати
вилизувати
вилизуватися
вилинути 2
вилиняти
вилисіти
вилискуватися
вилити
вилиці
вилицювати
виличати
виличковувати
вилізати
вилізти
виліпити
виліплювати
виліт
вилітання
вилітати
вилітувати
вилітуватися
вилічити
вилічка
вилічування
вилічувати
вилічуватися
вилка
вилкастий
вилки
вилляти
виловити
виловлювати
вилог
вилога
виложистий
виложити
виложка
виломити
вилочки
вилузати
вилузнутися
вилупати
вилупенець
вилупити
вилуплювати
вилуплюватися
вилупок
вилух
вилучати
вилучатися
вилучити
вилучуватися
вилушок
вилущити
вилущувати
Балище, -ща, с. Степной оврагъ, узкая и длинная долина. По тих степах, по горах Дніпрових, по балищах і лугах низових живе його слава од віку до віку. К. Досв. 4. Везуть у балище на водопійло. К. МБ. X. 17. Cм. балка.
Бола, -ли, ж. Тяжелая болѣзнь, эпидемическая болѣзнь. Желех. Бола по людях ходе якась; з боли люди мруть. Камен. у.
Гнідити, -джу, -диш, гл. = гнітити 4. Галиц.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. Берд. у. Великі збитті усякого добра. Левиц. І. 466. 2)робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Берд. у. Бо ти тут збитки робиш. Камен. у. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Камен. у. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. Бердич. у. На збитки не загину. Федьк.
Козарня, -ні, ж. Казарма для разсыльныхъ казаковъ въ панскихъ имѣніяхъ. У тій козарні живуть самі козаки, там сідла козацькі, уздечки, то що. Черк. у.
Му́лятися, -ляюся, -єшся, гл. = мулитися. Кажи, не муляйся. Н. Вол. у.
Парахвія, -вії, ж. Приходъ церковный. Чуб. V. 665. Який піп, така його й парахвія. Посл.
Повижинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (серпомъ — во множ.). Уже всю траву в садку повижинала. Черниг. у.
Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Приходитися, -диться, сов. в. прийти́ся, -деться, гл. безл. 1) Приходиться, прійтись. Десь прийдеться тут пропасти. Рудч. Ск. II. 19. Не приходиться москаля дядьком звати. Ном. № 850. 2) Случаться, случиться прійтись. Не приходилось бачити. 3) Доставаться, достаться. Г. Барв. 453. У кого мало жита, нехай не розсіває, бо воно і так гірко приходиться. Рудч. Ск. II. 127. 4) до чого приходитись. Къ чему идти. Він знав, до чого се приходиться, здрігнув увесь. Кв. І. 99.
Нас спонсорують: