Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться.
Наверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться. 2) Наваливаться, навалиться. 3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Навернувся в хату. Одна ж біда минулась, а друга незабаром навернулась. Навернеться було хто з панночок сусідок, допитуються. Ви увечері наверніться. 4) Обращаться, обратиться. До Христа навернувсь. 5) душа не навертається. Противно (кому). Як то його душа навернеться у п'ятницю скоромне їсти. 6) навертатися на о́чі. Попадаться на глаза. А як Порося навернеться на його очі горді та смутні, — одвертає од неї очі. 7) — на думку. Приходить на умъ. І пані моя тож мені на думку навертається.
Перестрибувати, -бую, -єш, сов. в. перестрибнути, -ну, -неш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Схиляються (хлопці) один до другого у кутку, а останні перестрибують.
Планка, -ки, ж. Дикое яблоко, дикая яблоня.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Розлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. З туєю поганою розлаялася.
Розрізняти, -няю, -єш, сов. в. розрізни́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку.
2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла.
Статечність, -ности, ж. Постоянство, степенность, солидность, порядочность, благоразуміе. А старшина, занедбавши свою статечність, та гоцака! аж курява пішла. Достатечность показує статечность.