Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віз

Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Чуб. VII. 401. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это Рудч. Чп. 249—250). Треба, як п'ятого колеса до воза. Ном. 9811. Привезено сіна тридцять віз. Екатер. у. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. Мнж. 148. Віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. Кв. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. КС. 1887. VI. 465. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗ"
Бенкеток, -тка, м. Ум. отъ бенкет.
Гарматня, -ні, ж. Арсеналъ.
Голодранка, -ки, ж. Оборванка.
Граба́рство, -ва, с. Занятіе земляными работами.
Лиховщи́на, -ни, ж. Тяжелое, бѣдственное время. Н. Вол. у.
Перевінчати, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать.
Позаводити, -джу, -диш, гл. 1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс. Драг. 147. 2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. Левиц. І. 222. В декотрих селах попи і пани позаводили школи. О. 1862. II. 52.
Позазнаватися, -знаємося, -єтеся, гл. Познакомиться (со многими, о многихъ).
Раптянка, -ки, ж. Быстрый и шумный ручей. Желех. Вх. Зн. 58.
Уплітка, -ки, ж. 1) Гарусная лента въ косахъ. Гол. Од. 72. 2) Чужіе волосы, вплетаемые женщинами въ косы. О. 1861. XI. 27. Ум. уплі́точка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.