Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінчання

Вінчання, -ня, с. Вѣнчаніе. Май має, коса грає, од вінчанім йдучи. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАННЯ"
Галон, -на, м. Галунъ, позументъ. Золотії галони, а срібнії запони. Н. п.
Забитни́й, -а́, -е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Черк. у. Дорога забитна... снігу валява. О. 1861. V. 71.
Ладитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Ном. № 10128. Став пан у дорогу ладитись. МВ. І. 46. 2) = лагодитися 2. 3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться. Ном. № 1700.
Обмазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обмазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Быть обмазываемымъ, обмазаннымъ. Поки ще та хата обмажеться до краю, то її тричи дощі обполощуть. Небо сірими хмарами обмазалось, — т. е. покрылось. Мир. ХРВ. 60. 2) Выпачкиваться, выпачкаться.
Осміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = усміхатися.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Поскрібач, -ча, м. Царапающій. Вх. Уг. 262.
Свідка, -ки, ж. Свидѣтельница. Закр.
Травур, -ра, м. Трауръ. Не йди в черниці: я тобі ввесь замок окрию травуром, як домовину. К. Бай. 18.
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник). Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.