Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільце

Вільце, -ця, с. = вильце. Чуб. ІІІ. 196. МУЕ. ІІІ. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. вілечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬЦЕ"
Заголубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться, стать голубымъ. Зажовтіє, заголубіє і зачервоніє квітами. Стор. МПр. 1.
Златогра́ний, -а, -е. Искрящійся золотомъ. Златограний промінь. Чуб. І. 179.
Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Позеленити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать зеленымъ. Не жди весни — святої долі! Вона не зійде вже ніколи садочок твій позеленить. Шевч. 654,
Похильчастий, -а, -е. = похильний. Похильчасте то дерево — ялина. Н. п. ямка похильчаста — яма, расходящаяся кверху. Волч. у.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Скомина, -ни, ж. Оскомина. Угор.
Снігурка, -ки, ж. Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
Торос, -су, м. = тарас. Левч. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.