Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільце

Вільце, -ця, с. = вильце. Чуб. ІІІ. 196. МУЕ. ІІІ. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. вілечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬЦЕ"
Борсати, -са́ю, -єш, гл. ? Cм. борс.
Брехенька, -ки, ж. 1) Ум. отъ брехня. 2) Побасенка, небылица. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
На́га, -ги, ж. Позоръ, стыдъ. Не сором і не нага, що тебе сусіди не люблять? Волынск. г. Слов. Д. Эварн.
Оледиця, -ці, ж. = ожеледь. Желех.
Пиняти, -ня́ю, -єш, гл. Медлить, замедлять. Вх. Зн. 48.
Понасуплюватися, -плюємося, -єтеся ч. Нахмуриться (о многихъ).
Поперевішувати, -шую, -єш, гл. Перевѣсить на другія мѣста (во множествѣ). Поперевішуй сорочки на сонце, щоб швидче подосихали. Васильк. у.
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 3) Часть млина ручного. (Cм.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.
Уладіти, -дію, -єш, гл. = владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти? Грин. III. 615.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.