Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільце

Вільце, -ця, с. = вильце. Чуб. ІІІ. 196. МУЕ. ІІІ. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. вілечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬЦЕ"
Збі́са нар. Много; очень. Збіса грошей має. збіса розу́мний. Чрезвычайно уменъ.
Зла́мок, -мку, м. Отломокъ. Коса поламалась, так я один зламок потребив, а другий ще є. Черк. у.
Зскакувати, -кую, -єш, сов. в. вскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Соскакивать, соскочить. Жінка... так з печі і зскочила. Ном. № 4007. Сотничиха зскакує з ліжка. Стор. II. 241. 2) Вскакивать, вскочить. Зскочив на драбину.
Навро́кувати, -кую, -єш, гл. = наврочувати. Як неба й землі нам не міряти, так і мені вам не наврокувати.
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє. Шевч.  
Опізнитися, -нюся, -ни́шся, гл. Опоздать. Зійшла зірка, зійшла зірка, місяць опізнився. Н. п. 118.
Опухати, -ха́ю, -єш, сов. в. опух(ну) ти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть. Поки багатий стухне, то вбогий опухне. Ном.
Покірник, -ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.
Прийма, -ми, ж. Въ бандурѣ: пятая изъ шести большихъ струнъ, называемыхъ бунти. КС. 1882. VIII. 282.
Роспищатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Распищаться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.