Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вікнина

Вікнина, -ни, ж. 1) Прорубь въ стѣнѣ для окна. 2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ. 3) Воронка водоворота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКНИНА"
Булиголова, -ви, ж. Раст. а) = болиголов. б) Chaerophyllum bulbosum L. ЗЮЗО. І. 167.
Готува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Готовить, приготовлять, уготовлять. Дітей годуй, а сам торби готуй. Ном. № 9201. Жінка смерть готує на тебе. Н. Вол. у. 2) О кушаньяхъ: приготовлять, варять. Вечерять готуй! Чуб. ІІІ. 227.
За́віть, -ті, ж. Проволока на задникѣ сапога.
Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. Pauli. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Вх. Пч. II. 5. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. АД. І. 121. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає. АД. І. 116, 125.
Кітлярка, -ки, ж. Жена мѣдника. Ум. кітля́рочка. Моя мати не кітлярочка, я не кітлярчина дочка. Я кітлів не латала, щобим по грошу брала. О. 1862. IV. 18.
Лаз, -зу, м. 1) Преимущ. во мн. ч. Лазаніе. Минулись мої ходи через огороди; минулися мої лози через перелази. ЮР. Збор. Петренко. 49. 2) Лѣсной проходъ звѣрей. 3) Лѣсная поляна. Желех. 4) мн. Нарѣзки полей, участки. Ум. лазо́к. Желех.
Пасчаний, -а, -е. Относящійся къ пасхальному хлѣбу. пасчана лопата. Лопата на которой сажаютъ въ печь пасхальный хлѣбъ. Вх. Лем. 447.
Пообколупувати, -пую, -єш, гл. Облупить, обковырять (во множествѣ). Стіни пообколупували, долівку повибивали. Васильк. у.
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Драг. 177. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки. Рудч. Ск. I. 127.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. Ном. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ном. № 12331. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Н. п. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. Полт. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Ном. № 841. Чорт зна що, не Брути! Шевч. 214. Чорт зна що плутає. Рудч. Ск. І. 187. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Ном. № 3288. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Левиц. І. 527. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Ном. № 8272. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Рудч. Ск. І. 25. Чорт його зна, як і вчитись. Левиц. І. 247. Чорт батька знає, як співають! Гліб. Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! Рудч. Ск. І. 75. до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. чортик, чорто́к. Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. чортисько, чортище. Чуб. І. 106. Чортяка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.