Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінок

Вінок, -нка, м. 1) Вѣнокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Ном. № 5270. Голе й босе, а голова в вінку. Ном. № 11192. У його в дворі — як у віночку. Ном. № 14010. 2) Дѣвство, дѣвственностъ. загубити вінок. Потерять дѣвственность. Чуб. Удівонька свою дочку била: де ти, дочко, вінок загубила? Н. п. 3) вінок цибулі. Вить со вплетомъ луковиць. Грин. I. 282. На горищі два вінки цибулі. Г. Барв. 435. Ум. віночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНОК"
Дріжа́ння, -ня, с. Дрожаніе, дрожь. Ком. II. 34. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням. Левиц. І. 332.
Зморозити, -жу, -зиш, гл. Заморозить. Ой морозе, морозику, добрий чоловіче, зморозь того когутика, хай не кукуріче. Мл. л. сб. 308. Ой зіма, зіма, морозовая, прошу я тебе, не зморозь мене. Лавр. 120.
Комонний, -а, -е. Конный. Комонне військо.
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis. Вх. Зн. 32.
Посадище, -ща, с. Село. Черниг. г.
Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами. Чуб. III. 390.
Стольний, -а, -е. 1) Стольный, столичный. 2) сто́льне місто = посад (въ свадебномъ обрядѣ). Благослови мене ти, мій батеньку, на посаді сісти, та на стольнім місті. Свад. п.
Топкати, -каю, -єш, гл. Топтать. Не буде більше рясту топкати. Ном. № 8228.
Худніти, -нію, -єш, гл. = худнути. Після дороги воли похудніли. Черк. у.
Четверняк, -ку, м. Сортъ рога (у гребенщиковъ). Вас. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.