Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінок

Вінок, -нка, м. 1) Вѣнокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Ном. № 5270. Голе й босе, а голова в вінку. Ном. № 11192. У його в дворі — як у віночку. Ном. № 14010. 2) Дѣвство, дѣвственностъ. загубити вінок. Потерять дѣвственность. Чуб. Удівонька свою дочку била: де ти, дочко, вінок загубила? Н. п. 3) вінок цибулі. Вить со вплетомъ луковиць. Грин. I. 282. На горищі два вінки цибулі. Г. Барв. 435. Ум. віночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНОК"
Боклатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый. Желех.
Бря́кнути, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Випливати, -ва́ю, -єш, сов. в. випливти и виплисти, -пливу, -веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Шевч. 24. Випливає щука. Рудч. Ск. II. 105. Виплив човен з очерету. Із за лісу, з-за туману місяць випливає. Шевч. 150.
Відквасити Cм. відквашувати.
Дзе́нгель, -лю, м. Раст. Archangelica officinalis Hoffm. ЗЮЗО. І. 112.
Калинівка, -ки, ж. Настойка на калинѣ.
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Супоня, -ні, ж. Супонь, ремень, которымъ стягиваютъ хомутъ. Вас. 159.
Хвітьхвітькати, -каю, -єш, гл. = хвітькати. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Та так собі і хвітьхвітькають. Кв.
Шеверногий, -а, -е. Косолапый, кривоногій. І не люблять дівчата, бо ти довгий.... криворукий, шеверногий. Чуб. V. 1127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.