Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Гу́сю, меж. = Гусь.
Завліканий, -а, -е. Вышитый. А в нашої Бондарівни завлікані плічки.
Запе́вняти, -ня́ю, -єш, сов. в. запевни́ти, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Не можна теж запевняти, що і в таких людей, як М. Вовчок, не різнить дещо з народньою мовою.
Зрідно нар. Урожайно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно.
Козинець, -нця, ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты.
Ніколи нар. Некогда, нѣтъ времени.
Семинарський, -а, -е. Семинарскій. У вашій семинарській бібліотеці певне єсть.
Тарабан, -на, м. Барабань. Ум. тарабанець, тарабаник, тарабанчик.
Татаринів, -нова, -ве Принадлежащій татарину. Татаринова голова.
