Замі́ття, -тя, с. соб. Сугробы снѣга. Понаганяло замітя. Брез тото замітя не преїдеш.
Засмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють.
Калинівка, -ки, ж. Настойка на калинѣ.
Козлоно́гий, -а, -е. Съ козлиными ногами. ...козлоногий п'яний дід.
Лупи́рь, -ря́, м. = лупій.
Люби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. 2) Нравиться. А що, хата любиться?
Маля́рський, -а, -е. 1) Принадлежащій живописцу. 2) Малярный, малярскій.
Притрут, -ту, м. Родъ болѣзни. Притрут також на нозі робиться, вся шкура на п'яті затвердне, пожовкне, а під нею набірає часом так, що аж до кости вигниє.
Скалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили.
Хвилити, -ся, -лю, -ся, -лиш, -ся, гл. = хвилювати, -ся.
