Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільготний

Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный. 2) Льготный, свободный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТНИЙ"
Згри́зти Cм. згризати.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? К. ЧР. 331. То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати. Кв. І. 22.
Кування, -ня, с. 1) Кованіе. Кування молотом. К. Іов. 2) Кукованье кукушки. Ой жаль мені (зозулі) раннього кування і пізнього літання. Мет. 152. Ум. куваннячко. Нехай тобі зозуленька для куваннячка, нехай мені соловейко для щебетаннячка. Мет. 40.
Невстаха, -хи, ж. Раст. Thalictrum. Мнж. 186.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Помарнотравити, -влю, -виш, гл. = помарнотратити.
Сурганити, -ню, -ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити. Ном. № 4007.
Фантиння, -ня, с. (хвантиння?) = фантє 1. Лохв. у. (В. Дорошенко).
Чишка, -ки, ж. 1) = цєшка. Черниг. у. 2) = пучка 1. Вх. Пч. І. 15. Cм. пушка.
Штучність, -ности, ж. Искусственность. Пеклові дуже роскішна фантазія народнії надала штучність картини дуже цікавої. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬГОТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.