Горди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Гордиться.
Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Дурна собака наших собак покачала. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький.
Зобрати, зберу, -ре́ш, гл. и пр. = зібрати и пр.
Повинюхувати, -хую, -єш, гл. Вынюхать. Все те (козаки) повикурували й повинюхували.
Посередник, -ка, м. Мировой посредникъ. Посередник обходиться з крепаками до-ладу.
Притягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. притягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Притягиваться, притянуться, быть притягиваемымъ, притаскиваемымъ.
2) Только сов. в. Притащиться, прійти.
Прісце, -ця́, с. Ум. отъ просо.
Серниця, -ці, ж. = серна. Скакала би м у три боки, як серница при потоки; копкала би м подковками, як серница копитками.
Скнарість, -рости, ж. и скнарство, -ва, с. Скупость, скаредность, скряжничество.
Трутовець, -вця, м. Бабочка, Maeroglossa faciformis.
