Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільготний

Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный. 2) Льготный, свободный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТНИЙ"
Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ. Аф. 361.
Двигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Левиц. Пов. 326. Змій той летить, — аж земля двигтить. Грин. I. 192.
Додзьо́бувати, -бую, -єш, сов. в. додзьо́бати, -баю, -єш, гл. Доклевывать, доклевать. Грушку додзьобав. К. Дз. 140.
Загаптува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Покрыть вышивкой (преимущественно золотомъ или серебромъ).
Лапай, -пая, м. Съ большими неуклюжими лапами, руками. Золотонош. у.
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Скохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга, слюбиться. Не на довго зійшлися ми, серденько, з тобою, не на довго скохалися, як риба з водою. Щог. В. 11.
Чебрик, -ку, м. = чебрець. а). Мкр. Г. 38. Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана. Мил. Св. 62.
Чувак, -ка, м. Мягкіе башмаки у горцевъ. А гаспидський черкес, які ловкі чуваки надів. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬГОТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.