Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільготний

Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный. 2) Льготный, свободный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТНИЙ"
Дру́женько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Зломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Сломаться, сломиться. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. V. 86. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен. II. 31.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
На́йда, -ди, ж. Найденышъ.  
Напро́шувати, -шую, -єш, сов. в. напроси́ти, -рошу́, -сиш, гл. Напрашивать, напросить; созывать, созвать, приглашать, пригласить многихъ. Напросила старців і вбогих. Левиц. І.
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели. Шевч.
Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Смиконути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе! Мнж. 35.
Чорність, -ности, ж. Чернота. Ой чорна я, чорна, я то знаю сама: я про свою чорність мам фраіра пана. Гол. IV. 511.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬГОТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.