Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волок
волока
волокита
волокінник
волокниця
волокно
волокнуватий
волокнуватіти
волоком
волокти
волоктися
волокуша
волонтирь
волонцюгувати
волонько
волоочок
волос
волосення
волосина
волоситися
волосінка
волосінь
волосне
волосний I
волосний II
волосний III
волосник
волосниця
волоснуватися
волосня
волосовий
волосожар
волосок
волосся
волость
волосувати
волоський
волосяний
волосяниця
волосянки
волот
волота
волотистий
волоття
волох
волохатий
волохатість
волохатіти
волохач
волоцюга
волочаний
волочба
волочебник
волочини
волочити
волочитися
волочище
волочище 2
волочільне
волочільник
волочінник
волочіння
волочка
волочок
волошечка
волошин
волошка
вольний
вольний 2
вольність
вольно
вольнувати
вольовач
воля
воляка
воляр
волячий
вомісто
вомпити
вон
вона
вонечник
вонка
вонливий
воно
вонпити
вонючий
вонючка
воняти
воратися
ворга
ворик
ворина
воріг
воріженько
ворін
воріння
ворітенька
ворітка
ворітний
ворітниця
ворітонька
воріття 1
воріття 2
ворітця
воріх
ворішина
воріщинка
ворка
воркін
воркіт
воркітня
воркнути
воркота
воркотання
воркотати
воркотливий
воркотня
воркотун
воркотуха
Вавкання, -ня, с. Частыя жалобы на боль. А набридло вже мені твоє вавкання!
Відсіватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Кончать, кончить сѣять, кончить посѣвы. Вже люде відсіваються. — Живуть усю весну.... на полі, поки одсіються. О. 1861. IX. 193.
Властивість, -вости, ж. Свойство. Желех.
Дніпро́ви́й, дніпря́нський, -а, -е. Днѣпровскій. К. Досв. 179. Ой ріки ви, каже, ріки низовиї, помошниці Дніпровиї. Мет. 380. Дніпрянські пороги.
Козацтво, -ва, с. 1) Казаки. З Смілянщини, з Чигирина, просте козацтво, старшина на певне діло налетіли. Шевч. 151. 2) Званіе казака. Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва. МВ. 8) Молодые люди. Нашому козацтву хотілося побачити того дива.
Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить? Рк. Макс.
Трензель, -зля, м. Уздечка съ удилами. Ум. трензелька. Взяла коня за трензельку. Гол. ІІІ. 52.
Трусок 1, -ску, м. 1) Мелкія щепки, отлетающія при рубкѣ дровъ. 2) Мелкій валежникъ. Сим. 203. Далі в ліс, більше труску. Драг. 194.
Уранішній, я, е Утренній. Сим. 185. Вранішнє сонце обливало його мняким світом. Мир. ХРВ. 188. Година вранішня настала. Греб. 340. Твоє, як сніг ураняшній, біленьке лице. К. Дз. 218.
Фіртка, -ки, ж. 1) = хвіртка. Шух. І. 94. 2) Дверка, дверца въ плитѣ, на которой жарятъ конопляное сѣмя для масла. Шух. I. 163.
Нас спонсорують: