Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волок
волока
волокита
волокінник
волокниця
волокно
волокнуватий
волокнуватіти
волоком
волокти
волоктися
волокуша
волонтирь
волонцюгувати
волонько
волоочок
волос
волосення
волосина
волоситися
волосінка
волосінь
волосне
волосний I
волосний II
волосний III
волосник
волосниця
волоснуватися
волосня
волосовий
волосожар
волосок
волосся
волость
волосувати
волоський
волосяний
волосяниця
волосянки
волот
волота
волотистий
волоття
волох
волохатий
волохатість
волохатіти
волохач
волоцюга
волочаний
волочба
волочебник
волочини
волочити
волочитися
волочище
волочище 2
волочільне
волочільник
волочінник
волочіння
волочка
волочок
волошечка
волошин
волошка
вольний
вольний 2
вольність
вольно
вольнувати
вольовач
воля
воляка
воляр
волячий
вомісто
вомпити
вон
вона
вонечник
вонка
вонливий
воно
вонпити
вонючий
вонючка
воняти
воратися
ворга
ворик
ворина
воріг
воріженько
ворін
воріння
ворітенька
ворітка
ворітний
ворітниця
ворітонька
воріття 1
воріття 2
ворітця
воріх
ворішина
воріщинка
ворка
воркін
воркіт
воркітня
воркнути
воркота
воркотання
воркотати
воркотливий
воркотня
воркотун
воркотуха
Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги. Вх. Пч. II. 6.
Зазли́ти, -злю́, -ли́ш, гл. Очень разсердить, озлобить. Зазлив батька. Н. Вол. у.
Їда, -ди, ж. = їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Ном. № 12276. Той його гостит їдами, питєм. Гн. II. 177.
Китаєвий, -а, -е. Изъ китайки. Жупан китаєвий. Гол. Жупан на йому синій і китаєва юпка. Кв. І. 9. Китаєві штани. О. 1862. IX. 68.
Коб и коби, сз. 1) Если-бы, когда-бы. Коб хліб та одежа, то їв би лежа. Ном. Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5. 2) Какъ. Сухий марець, мокрий май, — буде жито коби гай. Ном. № 446. 3) Какъ-бы. Пливе човен... коби не схитнувся. Гол. III. 299. 4) Пусть, лишь-бы. Легіні, коби здорові, не конче і журяться про це. Федьк. Коби зуби, то хліб буде. Посл.
Не-до-ладу, нар. Не такъ какъ слѣдуетъ; некстати. Чуб. І. 271. Не-до-ладу що зробив. Ном. № 7579.
Підшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підшити, -шию, -єш, гл. Подшивать, подшить.
Погейкувати, -кую, -єш, сов. в. погейкати, -каю, -єш, гл. Кричать, покрикивать: гей! погонять. Вже плугатарі погейкують, а вівчарики посвистують. Н. п.
Попізнитися, -нимо́ся, -ните́ся, гл. Опоздать (о многихъ).
Уходини, -дин, ж. 1) Входъ. 2) = ухідчини. 3) = уводини 1. Чиї родини, а наші уходини. Чуб. І. 238.
Нас спонсорують: