Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волок
волока
волокита
волокінник
волокниця
волокно
волокнуватий
волокнуватіти
волоком
волокти
волоктися
волокуша
волонтирь
волонцюгувати
волонько
волоочок
волос
волосення
волосина
волоситися
волосінка
волосінь
волосне
волосний I
волосний II
волосний III
волосник
волосниця
волоснуватися
волосня
волосовий
волосожар
волосок
волосся
волость
волосувати
волоський
волосяний
волосяниця
волосянки
волот
волота
волотистий
волоття
волох
волохатий
волохатість
волохатіти
волохач
волоцюга
волочаний
волочба
волочебник
волочини
волочити
волочитися
волочище
волочище 2
волочільне
волочільник
волочінник
волочіння
волочка
волочок
волошечка
волошин
волошка
вольний
вольний 2
вольність
вольно
вольнувати
вольовач
воля
воляка
воляр
волячий
вомісто
вомпити
вон
вона
вонечник
вонка
вонливий
воно
вонпити
вонючий
вонючка
воняти
воратися
ворга
ворик
ворина
воріг
воріженько
ворін
воріння
ворітенька
ворітка
ворітний
ворітниця
ворітонька
воріття 1
воріття 2
ворітця
воріх
ворішина
воріщинка
ворка
воркін
воркіт
воркітня
воркнути
воркота
воркотання
воркотати
воркотливий
воркотня
воркотун
воркотуха
Бобровий, -а, -е. Бобровый. Мій кожух новий, ковнір бобровий. Н. п. Боброва шапка. Чуб. ІІІ. 294.
Вепер, -пра, м. 1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506. 2) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. Ум. веприк. Гн. І. 130, вепрок. Гн. І. 129.
Ґавеня́, -ня́ти, с. Вороненокъ. Ґава й говоре: шо хоч візьми, тіко не руш моїх ґавинят. Драг. 272.
Зга́д, -ду, м. 1) Воспоминаніе. 2) Напоминаніе. ні зга́ду, ні спо́гаду. И не вспомнить. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144.
Ключина, -ни, ж. 1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються. Г. Барв. 64. 2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині. Мет. 24.
Князький, -а́, -е́ 1) = княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги. К. ЦН. 241. 2) = княжецький 2. підходити під князьки́й віне́ць. Вѣнчаться. щоб ти під князьки́й вінець не підійшла! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ! К. ЦН. 201.
М'я́чка, -ки, ж. Раст. Typha latifolia. ЗЮЗО. І. 140.
Набі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться о своей бѣдѣ, о своемъ горѣ.
Просапувати, -пую, -єш, сов. в. просапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Пропалывать, прополоть сапою.
Шам, меж., выражающее быстрыя и легкія движенія съ сопровождающимъ ихъ шумомъ, напр. шаги, движенія серпа у жницы и пр.
Нас спонсорують: