Домоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. До молиться. Та вже вдова Богу домолилася: синів поженила і дочок заміж пооддавала.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Ма́ри, мар, мн. 1) Носилки (для умершихъ). Несли труну на марах бояре. щоб тебе на марах винесло! Желаю тебѣ смерти. (Проклятіе). 2) Cм. мара 3.
Обгортка, -ки, ж.
1) Одежда, носимая въ части Галиціи женщинами вмѣсто юбки: кусокъ шерстяной матеріи, тканой полосами (поперемѣнно черной и темнокрасной), которой обвертывается женщина по рубашкѣ на мѣстѣ юбки, подвязывая ее въ поясницѣ кромкой.
2) Обложка книги. Перегорнув обгортку.
Острий, -а, -е. = гострий.
Побанити, -ню, -ниш, гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Ложечки побаню. Горшки побаню. В роті побанити.
Пообшмаровувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и обшмарувати, но во множествѣ.
Проморочити, -чу́, -чиш, гл. Забивать голову, надоѣдать приставаніями извѣстное время. А ну бо годі! І так уже пів дня проморочив мені голову всякими своїми витіями.
Самовар, -ру и самоварь, -рю, м. Самоваръ. Ухватив, як панського самовару.
Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого.