Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волок
волока
волокита
волокінник
волокниця
волокно
волокнуватий
волокнуватіти
волоком
волокти
волоктися
волокуша
волонтирь
волонцюгувати
волонько
волоочок
волос
волосення
волосина
волоситися
волосінка
волосінь
волосне
волосний I
волосний II
волосний III
волосник
волосниця
волоснуватися
волосня
волосовий
волосожар
волосок
волосся
волость
волосувати
волоський
волосяний
волосяниця
волосянки
волот
волота
волотистий
волоття
волох
волохатий
волохатість
волохатіти
волохач
волоцюга
волочаний
волочба
волочебник
волочини
волочити
волочитися
волочище
волочище 2
волочільне
волочільник
волочінник
волочіння
волочка
волочок
волошечка
волошин
волошка
вольний
вольний 2
вольність
вольно
вольнувати
вольовач
воля
воляка
воляр
волячий
вомісто
вомпити
вон
вона
вонечник
вонка
вонливий
воно
вонпити
вонючий
вонючка
воняти
воратися
ворга
ворик
ворина
воріг
воріженько
ворін
воріння
ворітенька
ворітка
ворітний
ворітниця
ворітонька
воріття 1
воріття 2
ворітця
воріх
ворішина
воріщинка
ворка
воркін
воркіт
воркітня
воркнути
воркота
воркотання
воркотати
воркотливий
воркотня
воркотун
воркотуха
Бездиханний, -а, -е. Бездыханный. Кругом тебе простягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч.
Буки-барабан-башта. Чепуха, чушь, нелѣпица. Та се так, не во гнів сказати, — буки-барабан-башта, шануючи Бога й вас. Котл. Н. П. 399.
Вибачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Ном. № 11374. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.
Надега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надегну́ти, -ну́, -не́ш, гл.иглу́. Вдѣвать, вдѣть нитку въ игольное ушко. Вх. Зн. 39.
Підхвебель, -ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від... підхвебеля за те, що опізнився. Грин. II. 295.  
Поцвірготати, -чу́, -чеш, гл. = поцвірчати.
Пріти, -прію, -єш, гл. 1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Мил. 72. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє. Мил. 200. 2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє. Шух. І. 185. 3) Гнить, истлѣвать. Шух. І. 74. Грин. III. 597. Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. Чуб. І. 151. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти? Грин. III. 614.
Росхапувати, -пую, -єш, сов. в. росхапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Расхватывать, расхватать. Товариство миттю випило воду і росхапало сухарі. Стор. МПр. 113.
Страва, -ви, ж. Кушанье, пища, кормъ, продовольствіе. Ой нате вам, рибалочки, ще й соли на страву. Мет. 18.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл.у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Нас спонсорують: