Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віконниця

Віконниця, -ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. ІІІ. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОННИЦЯ"
Білошка, -ки, ж. 1) Порода бѣлыхъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 392. 2) Шутливо: кофе съ молокомъ. Засолодити вам білошку? Вх. Зн. 3.
В'язень, -зня, м. Узникъ; плѣнникъ; арестантъ, заключенный. Я буду сповідати в'язня. К. ЧР. 393.
Дегтя́рь, -ря́, м. = Дігтярь.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Негодка, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде. Гол. І. 54.
Поморочити, -чу, -чиш, гл. 1) Нѣкоторое время морочити. 2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Сизик, -ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ. Лубен. у. (Леонт.).
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКОННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.