Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віконниця

Віконниця, -ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. ІІІ. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОННИЦЯ"
Аре́нда, -ди, ж. и др. = Оре́нда и др. Фр. Пр. 8.
Водву́д, -да, м. = одуд. Вх. Пч. II. 15.
Дорі́жний, -я, -є. Дорожный.
Затурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = затуркати і и 2. Затурчить у вухо горлицею. Стор. Т. 90.
Нуждати, -да́ю, -єш, гл. Принуждать признаться, добиваться признанія. За гроші (що вкрадено) нуждають парубка в росправі. Волч. у.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Уварювати, -рюю, -єш, сов. в. увари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Уваривать, уварить. 2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати. ХС. VII. 418.
Узброюватися, -роююся, -єшся, сов. в. узброітися, -роюся, -їшся, гл. Вооружаться, вооружиться. О. 1862. VI. 98.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл. 1) Врать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
Шквирдявий, -а́, -е́ Бурный. Шквирдява погода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКОННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.