Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віконниця

Віконниця, -ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. ІІІ. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОННИЦЯ"
Бер! Ii меж = бирь. Вх. Зн. 2.
Білюх, -ха, м. Насѣк. Pieris. Вх. Пч. І. 7.
Зомкнути, -ся. Cм. зімкнути, -ся.
Позакапувати, -пую, -єш, гл. Закапать что (во множествѣ).
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Попереступати, -па́ю, -єш, гл. Переступить (во множествѣ).
Різанина, -ни, ж. Рѣзня. Св. Л. 104. Греб. 350. К. Кр. 27. Опять війна і різанина. Котл. Ен. VI. 61.
Сколотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Возмутиться, помутиться. 2) Взболтаться. 3) Сбиться (о маслѣ и пр.) 4) Встревожиться, смутиться. 5) Произойти, случиться неожиданно. І що се лихо таке сколотилось несподівано. МВ. 11. 99.
Улежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать, извѣстное время; вылежать. Денис не влежить, не всидить і не постоїть на одному місті. Кв. Нігде і хліба кусок не влежить. Ном. № 12223. Та вже нехай хоч розіпнуть, а я без вірші не улежу. Шевч. 444.
Ходильниці, -ниць, ж. мн. = хідлі = ходилиці. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКОННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.