Гад, -ду, м.
1) Гадъ, пресмыкающееся. Чужими руками добре гада ловити.
2) соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду.
3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись!
Грива́тий, -а, -е. Длинногривый. Кінь гриватий. 2) Переносно: длинноволосый.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Жмуко́м = жмаком. Cм. жмак. Жмуком кинув свиту.
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Іди собі звідсі! Пусти мене звідси додому на Вкраїну.
Креп, -пу, м. Мощь, крѣпость, сила. Мій син був таки здоровенький і креп був у руках у його, роботи не боявсь він.
Напрягти́, -ряжу́, -же́ш, гл. Нажарить. Загадав жінці напрягти сала.
Печія, -чії́, ж. Изжога.
Повидавлювати, -люю, -єш, гл.
1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало.
2) Передавить (многихъ).
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.