Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відсапати
відсапатися
відсапнути
відсапувати I
відсапувати II
відсахнутися
відсвіт
відсвічувати
відсвічуватися
відсвяткувати
відселити
відселяти
відселятися
відсердитися
відси
відсиджувати
відсилати
відсилити
відсип
відсипати
відсипатися
відсипне
відсипний
відсипщина
відсисати
відсихати
відсі
відсіватися
відсідати
відсідатися
відсікати
відсіктися
відсіль
відсісти
відсіч
відскакувати
відскіпатися
відскороджувати
відскочити
відслід
відслонити
відслоняти
відслонятися
відслуга
відслуговувати
відслужити
відслужитися
відслужувати
відсоборувати
відсовувати
відсовуватися
відсоння
відсоптися
відсотати
відсоток
відсотувати
відсохнути
відсохти
відсочитися
відспівати
відспіватися
відспівувати
відсповідати
відсповідатися
відставати
відставити
відставляти
відстановити
відстановляти
відстановний
відстати
відстерегтися
відстібати
відстобурчити
відстобурчувати
відстовбурчити
відстовбурчувати
відсторонитися
відсторонь
відсторь
відстоювати
відстраждати
відстрахати
відстрахатися
відстрявати
відступ
відступати
відступатися
відступне
відступний
відступство
відступця
відсувати
відсуватися
відсуджувати
відсунути
відтавати
відтаганити
відтаганювати
відтак
відталь
відтанути
відтепер
відтеплий
відтеплінь
відтерати
відтерпіти
відтерпітися
відтерплювати
відтерти
відти
відтикати I
відтикати II
відтикатися
відтин
відтинати
відтискати
відтів
відтіль
відтобурчити
Здурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупымъ. Вх. Лем. 419.
Королик, -ка, м. 1) Ум. отъ коро́ль. 2) Зоол. Крапивникъ, Motacilla troglodytes. Вх. Лем. 427.
Нирнути Cм. ниряти.
Опіратися, -ра́юся, -єшся сов. въ опертися, опру́ся, -решся,, гл. 1) = і. обпіратися, обіпертися. Ой перестань, чумаченьку, на пужально й опіратися. Чуб. V. 1033. 2) Сопротивляться, оказывать, оказать сопротивленіе. Вже біді не опруся. Гол. І. 178.
Підточка, -ки, ж. = підтічка. Чуб. VII. 426.  
Погустішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться гуще. Стала висівки корові давати, то погустішало молоко. Черниг. у.
Поперемочувати, -чую, -єш, гл. Измочить (во множествѣ).
Промордуватися, -дуюся, -єшся, гл. 1) Промучиться. 2) Провозиться, выбиваясь изъ силъ. Оце місяць промордувався з вашим хлопцем, та вже більш і не хочу, — забірайте його. Таке ледаче та неслухняне. Харьк. 3) Пробѣсноваться. Прийшов п'яний та промордувався всю ніч, — і на волосок я не заснула. Черниг. у.
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Розштовхувати, -хую, -єш, сов. в. розштовха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Расталкивать, растолкать.
Нас спонсорують: