Відстрявати, -ряю, -єш, сов. в. відстряти, -ряну, -неш, гл. Отступать, отступить отъ чего, отстраниться. Хотіли гуртом купить ту землю і Павло був між нами, а тоді він од нас одстряв. Александров. у. (Залюбов.).

Кібець, -бця, м. 1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі. Н. п. 2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ив. 25. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей. Котл. Ен.

Кінатов! Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: когда съ горъ спускаютъ внизъ по деревянному желобу срубленное дерево, верхніе рабочіе кричать стоящимь внизу вдоль желоба: клейгов! — крикъ, предостерегающій объ опасности отъ летящаго съ страшной силой дерева; когда послѣднее достигнеть конца желоба и рабочіе отбросятъ его въ сторону, они кричать: кінато́в! Крикъ этотъ передается, отъ одного къ другому все выше и, достигнувъ стоящихъ на высотахъ рабочихъ, служить для нихъ знакомь, что путь свободенъ для новаго дерева. Шух. I. 179.

Обвертіти, -ся. Cм. обвірчувати, -ся.

Ошмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. ошморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. ошморгну́ти, -гну́, -не́ш, гл. = Обшморгувати, обшморгати, обшморгнути.

Повиряжати, -жа́ю, -єш, гл. Снарядить, отправить (многихъ). Повиряжали хлопців до прийому. Харьк. г.

Подосилати, -ла́ю, -єш, гл. Дослать (во множествѣ).

Стоколос, -су, м. стоколо́са, -си, ж. Раст. a) Bromus mollis L. ЗЮЗО. І. 114. б) Bromus squarrosus L. Анн. 71. в) Bromus secalinus L. Вх. Пч. І. 9. Анн. 71.

Христини, -тин и пр = хрестини и пр.

Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194.