Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відсапати
відсапатися
відсапнути
відсапувати I
відсапувати II
відсахнутися
відсвіт
відсвічувати
відсвічуватися
відсвяткувати
відселити
відселяти
відселятися
відсердитися
відси
відсиджувати
відсилати
відсилити
відсип
відсипати
відсипатися
відсипне
відсипний
відсипщина
відсисати
відсихати
відсі
відсіватися
відсідати
відсідатися
відсікати
відсіктися
відсіль
відсісти
відсіч
відскакувати
відскіпатися
відскороджувати
відскочити
відслід
відслонити
відслоняти
відслонятися
відслуга
відслуговувати
відслужити
відслужитися
відслужувати
відсоборувати
відсовувати
відсовуватися
відсоння
відсоптися
відсотати
відсоток
відсотувати
відсохнути
відсохти
відсочитися
відспівати
відспіватися
відспівувати
відсповідати
відсповідатися
відставати
відставити
відставляти
відстановити
відстановляти
відстановний
відстати
відстерегтися
відстібати
відстобурчити
відстобурчувати
відстовбурчити
відстовбурчувати
відсторонитися
відсторонь
відсторь
відстоювати
відстраждати
відстрахати
відстрахатися
відстрявати
відступ
відступати
відступатися
відступне
відступний
відступство
відступця
відсувати
відсуватися
відсуджувати
відсунути
відтавати
відтаганити
відтаганювати
відтак
відталь
відтанути
відтепер
відтеплий
відтеплінь
відтерати
відтерпіти
відтерпітися
відтерплювати
відтерти
відти
відтикати I
відтикати II
відтикатися
відтин
відтинати
відтискати
відтів
відтіль
відтобурчити
Барання, -ня́, с. Грязь, налипающая на спицахъ колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі. Борз. у.
Замина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. замня́ти и зам'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр., растертымъ пшеномъ. Замняти борщ. 2)розмо́ву. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову. Левиц. Пов. 316.
Капанина, -ни, ж. 1) Капаніе постоянное. Желех. 2) Небольшой доходъ по мелочамъ. Сяка-така капанина буде з парафії: то за треби, то з приносів. Св. Л. 112.
Нерухомо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! К. ЦН. 261. Цілісінький день пролежать нерухомо. МВ. ІІ. 8.
Послабати, -ба́ю, -єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає. Вх. Зн. 54.
Прочумитися, млю́ся, ми́шся, гл. = прочуматися. Устань, устань, братіку, устань, прочумися, вода в відеречку, братіку, вмийся. Чуб. V. 927.
Розбіяка, -ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. КС. 1882. X. 167. Грин. III. 591. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи. Харьк.
Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
Трактування, -ня, с. Угощеніе. Шейк.
Нас спонсорують: