Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

візниченько

Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИЧЕНЬКО"
Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Глимання, -ня, с. Глотаніе, жадное проглатываніе.
Зде́ржати, -ся. Cм. здержувати, -ся.
Молоде́нь, -дня, м. Раст. Sedum acre. L. ЗОЗО. І. 136.
Пайок, -йка, м. Ум. отъ пай.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного. Ном. № 5821.
Порубок, -бка, м. Подать, сборъ на общественныя потребности (содержаніе писаря, учителя, сторожей и пр.). Вх. Зн. 53.
Преч нар. = пріч. Пішов мій миленький преч на полювання. Гол. І. 338.
Пукалка, -ки, ж. 1) Cм. пукавка. 2) Раст. Campanula, колокольчики. Вх. Лем. 458. 3) Кисточка на концѣ кнута. Вх. Уг. 264.
Унапуски нар. На выпускѣ. штани́ носити внапуски. Носить панталоны не закладывая, ихъ въ голенища сапогъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЗНИЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.