Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

візниченько

Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИЧЕНЬКО"
Букарь, -ря, м. = пукарь. Херс.
Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Відходити 2, -джу, -диш, гл. 1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє. 2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки. 3) Вылѣчить. К. ЧР. 207. Вона тобі відходить твою слабість. Чуб. Яка вродила, та й одходила. Мил. 34.
Замоги́льний, -а, -е. Загробный, замогильный. Прорицав людям Божі замогильні тайни. К. Гр. Кв. XXIII.
Зронити Cм. зроняти.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Маржи́на, -ни, ж. Скотина. Вх. Зн. 35. Тітка... завела його (пастушка) до багача, чи не взяв би до маржини. Федьк. Ум. маржи́нка.
Оббризькувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зькати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Рум 1, -му, м. Сухопутье. Одна чати румом, а другая судном під турчина втікала. Н. п.
Трясовиця, -ці, ж. = трясавиця 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЗНИЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.