Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

візниченько

Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИЧЕНЬКО"
Білогривець, -вця, м. 1) Конь съ бѣлой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.
Відерник, -ка, м. 1) Дѣлающій ведра. 2) Горшокъ, чугунъ вмѣстимостью въ 1 ведро. Купила собі горщик-відерник.
Грі́зьба, -би, ж. Угрозы. Від постраху, від грізьби стуманіють. К. Іов. 58. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою. Мир. ХРВ. 132.
Котляр, -ра́, м. = кітляр. Котл.
Ло́вний, -а, -е. = лівний. Харьк.
Любо́нь нар. = либонь.
На́довбень, -бня, м. 1) Надолбокъ? 2) Болванъ, дубина (о человѣкѣ).
Нажира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. наже́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. Нажираться, нажраться. Ніяк не нажереться. Н. Вол. у.
Посхнути, -ну, -не́ш, гл. = посох(ну)ти. Ще тиждень поцвітуть, а потім і посхнуть. Гліб.
Ремінчик, -ка, м. Ум. отъ ремінь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЗНИЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.