Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірити

Вірити, -рю, -риш, гл. 1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає. Ном. № 4309. 2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки. О. 1862. X. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРИТИ"
Вершняк, -ка, м. 1) Одинъ изъ пильщиковъ досокъ, стоящій при работѣ сверху. Борз. у. 2) = верхняк 1. Черниг. у.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить. Аф. 404.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Ніччу нар. Ночью.
Обідець 2, -дця, м. 1) Ум. отъ обід. Ободокъ. 2) Кольцо, колечко. Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом — обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає. Чуб. III. 127.
Отровний, -а, -е. = отруйливий. Вх. Лем. 445.
Попримазувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и примазати, но во множествѣ. Попримазувала вже в обох хатах. Харьк.
Порозволікати, -ка́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Роскурювати, -рюю, -єш, сов. в. роскури́ти, -рю, -риш, гл. Раскуривать, раскурить. Я йому роскурила (люльку) і падала. Ном. № 9302.
Сотворіння, -ня, с. Твореніе, существо. На землі, у землі, у морі.... і скрізь бачив усе, кожну людину, кожне найменче сотворінє. Гн. І. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.