Зашепота́ти и зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде.
Зморщка, -ки, ж. = зморшка. На виду такі зморшки вже, як у мене.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Охиза поїхала. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози.
Підкужник, -ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (Cм.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ.
Підсукувати, -кую, -єш, сов. в. підсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить, подворачивать, подворотить (рукава, брюки). Штани вибійчані, підсукані аж до колін.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Самосій, -сію, м. Самосѣвка. Овес-самосій. Горох самосій.
Хамородь, -ді, ж. Тѣнь, темнота, темное мѣсто. Cм. химородь.
Шмаркота, -ти, ж. = шмарки.
