Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірити

Вірити, -рю, -риш, гл. 1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає. Ном. № 4309. 2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки. О. 1862. X. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРИТИ"
Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Анало́йчик. Грин. III. 516.
Дошку́лити Cм. дошкуляти.
Душа́, -ші́, ж. 1) Душа. Тіло потішається, як чоловік зап'є, а душа погибає. К. ЧР. 44. Чує щось душа, та мені не каже. Ном. Люблю як душу. Мет. 62. бо́гу ду́шу відда́ти. Умереть, отдать Богу душу. За час, за годину милосердному Богу душу оддав. Макс. (1849), 22. з душі́. Искренно. Ой чорнявую з душі люблю, — на біляву залицяюся. Лавр. сам душе́ю. Одинъ-одинешенекъ. Ном. № 10680. Лежала собі сама душею. МВ. (О. 1862. І. 81). чого́ душа́ забажа́є. Чего бы ни захотѣлось, — все. Кв. II. 331. по душі́ дзвони́ти. Звонить по мертвомъ. 2) Человѣкъ, душа. Забере з собою приятелів душ тридцять або й сорок, да й іде з ними в Київ бенкетувати. К. ЧР. 84. Йому треба над п'ятьма душми буть ураз, то тепер йому ніколи. Лубен. у. Вони у дві душі робили. Кролев. у. 3) Въ скрипкѣ: душка, подставка внутри, распорка. Здоров, скрипалю! — Здоров, чорте! — Ну, давай душу! — А скрипаль трісь об дуба скрипку, та й дав чортові душу з скрипки. Грин. І. 41. 4) Мѣсто внизу горла спереди. Не застебнулась до шиї, мені й надуло в душу. Рк. Левиц. 5) Опухоль на шеѣ. ЗЮЗО. II. 389. 6) — тата́рська. пт. Чайка. Вх. Пч. ІІ. 15. Ум. ду́шка, ду́шенька, ду́шечка, ду́шенятко, душеня́точко, души́ця. Кромѣ послѣдняґо слова, употребляются преимущественно какъ ласкательныя имена для любимыхъ, дорогихъ людей. Ой кріп та ромен та петрушечка.... кучерявий Іван, моя душечка. Н. п.
Зана́дити, -джу, -диш, гл. Завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.
Злякнутися, -кну́ся, -не́шся, гл. = злякатися. Вона злякнулася його. Павлогр. у. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею. Мет. 400.
На́ростень, -тня, м. 1) Наростъ. Звенигор. у. Вас. 157. 2) Мозоль. Наростня просто не можна зрізати, а треба перше роспарити, до він і вилізе. Подольск. г.
Никати, -ка́ю, -єш, гл. Ходить, бродить, слоняться, всюду заглядывая. Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала. Бердич. у. За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає. Ном. № 7208.
Пасічка, -ки, ж. Ум. отъ пасіка.
Проговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. проговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Проговариваться, проговориться. Говори, та не проговорися. Ном. № 1115.
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. Рудч. Ск. ІІ. 5. А тут кричать та в труби сурмлять. Котл. Ен. V. 63. Три дні сурмили смутно сурми. К. ЧР. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.