Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віник

Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. віничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНИК"
Білоніжка, -ки, ж. Съ бѣлыми ногами, бѣлоножка (чаще о лошади). Шейк.
Восика, -ки, ж. = осика. Вх. Пч. I. 12.
Екза́мен, -ну, м. Экзаменъ. Левиц. Пов. 265.
Одностайне нар. = одностайно. К. ЧР. 26.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. II. 27.
Повбезпечувати, -чую, -єш, гл. Обезпечить (о многихъ). Повбезпечували себе... пристановищем. К. Кр. 30.
Понакриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Накрыться (о многихъ). Жінки понакривались білими хустками. Ком. II. 56.
Почет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає. К. МБ. II. 120.
Точно нар. Точно.
Чапайло, -ла, с. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.