Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віник

Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. віничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНИК"
Господарюва́ння, -ня, с. 1) Хозяйничанье. Господарювання в дому. К. ДС. 6. 2) Господство, властвованіе.
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Карбівник, -ка, м. = карбівничий 1.
Кишкатий, -а, -е. Съ краснымъ наростомъ на головѣ (объ индѣйскомъ пѣтухѣ). индик кишкатий! говорится о спесивомъ человѣкѣ. О. 1861. XI. Кух. 16.
Ноша, -ші, ж. Платье. Одежда. Вх. Зн. 42. Шух. І. 120.
Огурність, -ности, ж. Строптивость, упорство, упрямство.
Тупісінько нар. Совершенно тупо. Шейк.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Чарівка, -ки, ж. = чарівниця. Ум. чарівочка. Що варе моя Оленочка, та чарівочка діє? Федьк. Пов. 78.
Чебрець, -цю́, м. Раст.: a) Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. І. 176. б) Thymus vulgaris. Анн. 355. Заросла могила травою та чебрецем. Левиц. І. 76. б)лісовий. Theucrium Chamaedris L. ЗЮЗО. І. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.