Бамкати, -каю, -єш, гл. = баламкати.
Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік.
Драння́, -ня́, с. соб. Лохмотья.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Отцевщина, -ни, ж. = батьківщина. А той запорожець як неблагополучно стало у Січі, прийшов на отцевщину.
Переложити, -жу, -жиш, гл. = перекласти. Закони на нашу мову переложили.
Повсаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Усѣсться (о многихъ).
Припасувати, -су́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать. Припасував лутку.
П'ятдесятолітній, -я, -є. Пятидесятилѣтній. П'ятдесятолітній год, як вони побралися.
Спасатися, -саюся, -єшся, сов. в. спастися, -суся, -сешся, гл.
1) Спасаться. спастись (о душевномъ спасеніи). Недалеко відсіля спасається пустельник. Я ся піду питати, як ся гріхів спасати. на гріх не спасешся. Отъ грѣха но убѣжишь.
2) Только несов. в. Говѣть.
