Батожжя, -жя, с. соб. Кнуты, плети. Було ні за що батожжям одшкварить. Діжа, діжа! треба тобі віхтя та ножа, а хазяйці батожжа!
Відперти Cм. II. відпірати.
Заляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. залягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Занимать, занять мѣсто, покрывать, покрыть собою. Геть! бач моє місто залягла. Сиві кабани усе поле залягли. Великая худобонька все подвір'я заляже. 2) Полечь. Не одного тепер ляха голова заляже. (1834). 123. 3) Заваливать, завалить. Сирая земля двері залегла. 4) Залегать, залечь. Заліг, як собака в грубі. Заляжу до завтрього. 5) Засѣдать, засѣсть (въ засадѣ). Залягли вони на нас у балці. Та ж за ордою пан Хмельницький вгнався. Він у Ведмежих Лозах залягав. 6) Затихать, затихнуть (о вѣтрѣ). Вітерець заліг десь, тиша. 7) Оставаться, остаться безъ обработки. Ця нива ще торік залягла.
Заховатыся, -ваюся, -єшся, гл.
1) Спрятаться, запрятаться, скрыться. А, а, коточокъ, Заховався въ куточокъ! 1849. 105. Старий заховавсь В степу на могилі, щоб ніхто не бачив. Въ новую комору заховаюся, Золотимы замкамы замикаюся. Нема ни тьмы, ни схованкы такои, Щобъ заховавсь ледачий зъ своимъ диломъ.
2) Сохраниться, удержаться.
Клішня, -ні, ж.
1) Клешня. Куди кінь з копитом, туди й рак з клішнею.
2) мн. Раздвоенная часть війя.
Он нар. Вонъ, вотъ. Он глянь! Он що, сестрице, я тобі скажу. Так он з якої се причини. он-о́н, он-он-о́н. Вонъ тамъ.
Підпавок, -вка, м. = перепел.
Посолити, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила.
Пошлюбувати, -бу́ю, -єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй.
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
