Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільшина

Вільшина, -ни, ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬШИНА"
Бойовисько, -ка, с. = бойовище. Федьк. І. 134.
Глупина, -ни, ж. Глухое, густо заросшее мѣсто въ лѣсу. У глупині вовки. Н. Вол. у.
Горшкодра́й, -дра́я, м. Починяющій горшокъ, стягивая его проволокой, обыкновенно — бродячій мастеръ. Фр. Пp. 138.
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Мату́зка, -ки, ж. = мотузка.
Махля́р, -ра, м. Плутъ, мошенникъ. Та воно мать є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх. Лебед. у.
Паскуда, -ди, об. Брань: дрянь, пакостникъ. Ламайте двері, поки вийде старий паскуда. Шевч. 136.
Перечісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. перечеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Перечесываться, перечесаться.
Повдовольнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Удовлетвориться (о многихъ).
Цурпек, -ка, м. Ягненокъ, родившійся поздно, послѣ весенняго подсчета приплода. О. 1826. Кух. V. 33, 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.