Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільшина

Вільшина, -ни, ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬШИНА"
Благочестивий, -а, -е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніята. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала благочестивою. КС. 1884. VIII. 724. Стали гонительства і на попів благочестивих. ЗОЮР. І. 138. 2) Благочестивый, религіозный. А людей благочестивих добре поважає. К. Псал. 8.
Виздихати, -хаю, -єш, гл. Подохнуть, издохнуть. Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда виздихала. Ном. № 4124.
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане. Ном. № 10571.
Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Перекуповувати, -вую, -єш, сов. в. перекупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Перекупать, перекупить. Купує, перекуповує, продав. О. 1861. IX. 74.
Повмочати, -ча́ю, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ). Дорогії сукні в воду повмочала. Чуб. V. 1070.
Скурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
Уздіниця Cм. уздениця.
Уїздний, -а, -е. Въѣздный. В'їздні ворота.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.