Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільха

Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Мет. 251. Ум. вільшка. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬХА"
Бредзелія, -лії, ж. = брезелія. МУЕ. ІІІ. 43.
Зінькі́вка, -ки, ж. 1) Сортъ деревянныхъ курительныхъ трубокъ: небольшая круглая трубка съ короткой шейкой. Вас. 148. 2) Островерхая высокая барашковая шапка. Вас. 156.
Лободя́ний, -а, -е. Изъ лободи. Желех. Листя лободяне.
Нахожий, -а, -е. Пришлый; пришедшій въ гости. Молодички нахожі його... вітають. МВ. (О. 1862. І. 84).
Обв'язувати, -зую, -єш, сов. в. обв'язати, -жу, -жеш, гл. = об'язувати, об'язати.
Півполукіпок, -пка, м. Пятнадцать сложенныхъ въ полѣ сноповъ. Kolb. I. 63.
Роздлубати, -баю, -єш, гл. 1) роздовбати. 2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Сака, -ки, ж. Бочка водовозная. КС. 1882. XI. 580.
Скуса, -си, ж. Коклюшъ. Вх. Зн. 64.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.