Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільха

Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Мет. 251. Ум. вільшка. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬХА"
Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником. Св. Л. VI. 16.
Ли́нути 1, -ну, -неш, гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Мет. 376. Ангел линув, сльозу уронив. Чуб. III. 305. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну. Шевч. 403.
Пес, -пса, м. Песъ, собака. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2356. Бреше мов пес. Ном. вибрав му пса. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. песик, пе́сичок.
Поділющий, -а, -е. = подільчивий. Вона у вас гарна: трудяща і поділюща. Г. Барв. 132.
Покривулити, -лю, -лиш, гл. 1) Искривить. 2) Поѣхать не прямой дорогой. Поїхав не по прості дорозі, а покривулив. Ном. № 14086.
Путящий, -а, -е. Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде.
Силуваний, -а, -е. Принужденный. Силуваним волом не наробишся. Ном. № 1087. Вона мене не жалувала, силувану заміж оддала. Н. п.
Стугенька нар. Ум. отъ стуга.
Тасюкати, -каю, -єш, гл. Кричать: тасю-тасю! Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.