Знатуритися, -рюся, -ришся, гл. Снаровиться. Знатуривсь кінь.
Конич, -ча, м. = конюшина.
Передиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. передертися и передра́тися, -деруся, -решся, гл. Перерываться, перерваться, передираться, передраться.
Повтиратися, -раємося, -єтеся, гл. Утереться (о многихъ). Вони швидче повтирались, буцім то і не плакали.
Подержати, -жу, -жи́ш, гл.
1) Подержать. Щось я маю їй сказати, за рученьку подержати.
2) — до хреста. Крестить, воспринять отъ купели. Таки своїх байстрят з десяток у год подержить до хреста.
Подомірювати, -рюю, -єш, гл. Домѣрять (во множествѣ).
Померзенитися, -нюся, -нишся, гл. ? Не померзенившись з ким, не міти приятеля. Судя по варіанту (не посварившись) должно было-бы значить: поссориться.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник.
Темнолугий, -а, -е. Съ темными лугами. Найлюбіще мені впало серед земель темнолугих.
Уданий, -а, -е. 1) Удачный, удавшійся.
2) Красивый. Вона така була вдана, така вродлива. Таке-ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш.
3) Способный, годный. До річей вона вдана. Він до всього вданий. Ум. уданенький. Жінка його уданенька.
