Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільготно

Вільготно нар. 1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522. 2) Свободно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТНО"
Ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. Желех. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Зрази, зраз, ж. мн. Кушанье изъ говядины: родъ свернутаго битка съ начинкой.
Кві меж., выражающее крикъ свиньи.
Ніж 1, ножа, м. 1) Ножъ. складений ніж. Карманный, складной ножъ. Левиц. Пов. 228. Ум. но́жик. 2)у плузі = чересло. Шух. І. 165.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo. Вх. Пч. II. 33.
Покотило, -ла, с. Большой горшокъ. Варить борщ у такому покотилі, як відро. Ком. II. № 235.
Правдувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть правдой. Нема в світі правди, правди не зиськати, що тепер неправда стала правдувати. ЗОЮР. II. 101. 2) Жить по правдѣ. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує. Фр. Пр. 123.
Розляскатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться щелкать (кнутомъ).
Розстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. розіслати, -стелю́, -леш, гл. Разстилать, разослать. Та й розіслав королевич шовковий ковер. Чуб. V. 772. На шпилях стоять дуби зубчастою стіною, розіславши міцне гілля з широким листом по синьому небу. Левиц. І. 204. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає. Шевч. 445.
Столя, -лі, ж. = стеля. О. 1862. VIII. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬГОТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.