Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільготно

Вільготно нар. 1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522. 2) Свободно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТНО"
Басарабія, -бії, ж. 1) Бессарабія. Три нарубки пішли на Басарабію зароблять. Рудч. Ск. І. 198. 2) іти на бесарабію, кромѣ прямого значенія: быть бродягой, находиться въ бѣгахъ. Шейк.
Бочкуватий, -а, -е. Бочкообразный.
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. Чуб. V. 300. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. Ном. 14273. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді. Н. Вол. у.
Нахта, -ти, ж. Нефть. Cм. нехта.
Обсудливий, -а, -е. Сплетничающій, любящій сплетни. Вх. Зн. 42.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Понабіратися, -раємося, -єтеся, гл. То-же, что и набіратися, но во множествѣ. Як ми любилися, як ми кохалися, слави-поговору понабіралися. Мет. 53. О, де ви такі розумні й понабірались. Ном. № 6219.
Роздзяплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роздзяпитися, -плюся, -пишся, гл. Раскрываться, раскрыться, разинуться.
Шаленяк, -ка, м. = шаленець. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬГОТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.