Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вікопам'ятний

Вікопам'ятни́й, -а, -е. = Вікопо́мний. О, вікопам'ятна свята хвилина. К. ЦН. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОПАМ'ЯТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОПАМ'ЯТНИЙ"
Виховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. виховатися, -ваюся, -єшся, гл. 1) Укрываться, укрыться. Як не виховуйся, а смерть тебе знайде. Чорта виховаєшся (не сховаєшся). Ном. № 3922. ви́ховалась три місяці. Три мѣсяца все пряталась. Конст. у. 2) Воспитываться, воспитаться.
Голобля, -лі, ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Ном. № 2818. Cм. оглобля.
Гуся́р, -ра, м. 1) Гусь—гермафродитъ. ЕЗ. V. 173. 2) = Гусятник 1. Вх. Лем. 406.
Деревоклю́й, -клю́я, м. Дятелъ. Зміев. у.
Зда́тність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Пригодность.
Корма, -ми, ж. Въ лодкѣ: задняя часть, корма. Мнж. 179. Вас. 151.
Повищати, -щаю, -єш, гл. Сдѣлаться выше.
Пособляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пособи́ти, -блю, -биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові. Ком. II. 81.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Узда, -ди, ж. = вузда. Пропав кінь і узду кинь. Ном. № 9823.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКОПАМ'ЯТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.