Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вечоряти
вешняк
вештання
вештатися
вж...
вз...
ви
вибабити
вибава
вибавити
вибавлення
вибавляти
вибавлятися
вибайкуватися
вибалакати
вибалакатися
вибалок
вибандилити
вибандурити
вибанити
вибанітувати
вибатожити
вибатькувати
вибачати
вибачення
вибачити
вибачний
вибаяти
вибевкати
вибевкатися
вибекати
вибель
вибештати
вибиванка
вибивати
вибиватися
вибирати
вибити
вибичуватися
вибігати I
вибігати II
вибідувати
вибіжка
вибій
вибійка
вибійчаний
вибілити
вибіляти
вибір
вибірання
вибірати
вибіратися
вибірки
вибіснуватися
виблагати
виблискувати
виблудитися
вибльовувати
вибовтати
вибовтування
вибовтувати
вибовтуватися
вибоїна
вибоїстий
виболіти
виборний
виборовий
виборсатися
вибранець
вибрати
вибрехати
вибрик
вибрикувати
вибріхувати
вибріхуватися
вибродити
вибростити
вибрудок
вибрязкувати
вибувати
вибудовувати
вибудовуватися
вибузувати
вибуркнути
вибуркувати
вибуртати
вибуртувати
вибурхати
вибути
вибутиляти
вибух
вибухати
вибухатися
вибуяти
вивага
вивагом
вивадити
виважати
виважити
виважувати
виваксувати
вивалашати
вивалити
вивалювати
вивалюватися
виваляти 1
виваляти 2
вивапити
виваплювати
виварити
виварювати
виварюватися
виват!
вивезти
вивернениця
виверні
вивернути
вивертати
вивертатися
вивертачка
Біскуп, -па, м. и пр. = бискуп и пр.
Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.
Острахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Він устав, немов острахнувсь, щоб вона до його не зближилася. МВ. (О. 1862. І. 87). Так огнем і паше... Старші ж брати острахнулись, а Іван-царевич пішов. Мнж. 19. Як острахнеться звір у полі, то зрадується гость у дорозі. Мет. 184.
Повідщипувати, -пую, -єш, гл. Отщипнуть (во множествѣ). Не забудь же, поодщипуй довгі корінці в росаді, а то капуста дратиметься вгору. Славяносерб. у.
Поняти, -ся. Cм. понімати, -ся.
Поціновка, -ки, ж. Оцѣнка имущества для продажи съ публичнаго торга.
Розбіяка, -ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. КС. 1882. X. 167. Грин. III. 591. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи. Харьк.
Розґедзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. 1) Разбѣгаться, мечась подъ вліяніемъ боли отъ укусовъ насѣкомыхъ (о четверон. животныхъ). 2) Расшалиться, раскапризничаться. 3) Разсердиться. Грицько дуже розґедзґався. Волч. у.
Спочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочити, -чину, -неш, гл. 1) Спать, почивать, выспаться. Хто по повні випиває, той під тином спочиває. Ном. № 11448. 2) Отдыхать, отдохнуть. Ішов кобзарь до Київа та її сів спочивати. Шевч. Да де я буваю, да де я літаю, — на калині спочиваю. Мет. 153.
Черствак, -ка, м. Родъ гриба, повидимому Boletus edulis. Вх. Уг. 275.
Нас спонсорують: