Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вечоряти
вешняк
вештання
вештатися
вж...
вз...
ви
вибабити
вибава
вибавити
вибавлення
вибавляти
вибавлятися
вибайкуватися
вибалакати
вибалакатися
вибалок
вибандилити
вибандурити
вибанити
вибанітувати
вибатожити
вибатькувати
вибачати
вибачення
вибачити
вибачний
вибаяти
вибевкати
вибевкатися
вибекати
вибель
вибештати
вибиванка
вибивати
вибиватися
вибирати
вибити
вибичуватися
вибігати I
вибігати II
вибідувати
вибіжка
вибій
вибійка
вибійчаний
вибілити
вибіляти
вибір
вибірання
вибірати
вибіратися
вибірки
вибіснуватися
виблагати
виблискувати
виблудитися
вибльовувати
вибовтати
вибовтування
вибовтувати
вибовтуватися
вибоїна
вибоїстий
виболіти
виборний
виборовий
виборсатися
вибранець
вибрати
вибрехати
вибрик
вибрикувати
вибріхувати
вибріхуватися
вибродити
вибростити
вибрудок
вибрязкувати
вибувати
вибудовувати
вибудовуватися
вибузувати
вибуркнути
вибуркувати
вибуртати
вибуртувати
вибурхати
вибути
вибутиляти
вибух
вибухати
вибухатися
вибуяти
вивага
вивагом
вивадити
виважати
виважити
виважувати
виваксувати
вивалашати
вивалити
вивалювати
вивалюватися
виваляти 1
виваляти 2
вивапити
виваплювати
виварити
виварювати
виварюватися
виват!
вивезти
вивернениця
виверні
вивернути
вивертати
вивертатися
вивертачка
Блискавичний, -а, -е. Молнійный, подобный молніи. Блискавичне сяєво. К. Хи. 129.
Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Н. п. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Шевч. 235. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. Ном. № 13585. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Екатеринослав. г. Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ном. 849. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. Грин. ІІІ. 233. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме! Рудч. Ск. II. 58.
Дашо́к, -шка, м. 1) Уменьшит. отъ дах. 2) Знакъ ( ˆ ) надъ долгой или перемѣнной гласной: ô, ê. 3) Козырекъ фуражки.
Зака́шляти, -ляю, -єш, гл. Закашлять.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство. Екатер. г. Залюбовск. Слов. Д. Эварн. Въ Чигир. у. — прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ.
Осить 2 нар. Достаточно давно. Осить, як борщ виняли з печі, а він все ще гарячий. Cм. досить.
Особистість, -тости Личность.
Панаджин, -на, м. Земельное наслѣдство. Вх. Зн. 46.
Порозгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розгорнути, но во множествѣ.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Полт. г. Коли б Господь спевнив моє жадання. К. Іов. 13.
Нас спонсорують: