Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вечоряти
вешняк
вештання
вештатися
вж...
вз...
ви
вибабити
вибава
вибавити
вибавлення
вибавляти
вибавлятися
вибайкуватися
вибалакати
вибалакатися
вибалок
вибандилити
вибандурити
вибанити
вибанітувати
вибатожити
вибатькувати
вибачати
вибачення
вибачити
вибачний
вибаяти
вибевкати
вибевкатися
вибекати
вибель
вибештати
вибиванка
вибивати
вибиватися
вибирати
вибити
вибичуватися
вибігати I
вибігати II
вибідувати
вибіжка
вибій
вибійка
вибійчаний
вибілити
вибіляти
вибір
вибірання
вибірати
вибіратися
вибірки
вибіснуватися
виблагати
виблискувати
виблудитися
вибльовувати
вибовтати
вибовтування
вибовтувати
вибовтуватися
вибоїна
вибоїстий
виболіти
виборний
виборовий
виборсатися
вибранець
вибрати
вибрехати
вибрик
вибрикувати
вибріхувати
вибріхуватися
вибродити
вибростити
вибрудок
вибрязкувати
вибувати
вибудовувати
вибудовуватися
вибузувати
вибуркнути
вибуркувати
вибуртати
вибуртувати
вибурхати
вибути
вибутиляти
вибух
вибухати
вибухатися
вибуяти
вивага
вивагом
вивадити
виважати
виважити
виважувати
виваксувати
вивалашати
вивалити
вивалювати
вивалюватися
виваляти 1
виваляти 2
вивапити
виваплювати
виварити
виварювати
виварюватися
виват!
вивезти
вивернениця
виверні
вивернути
вивертати
вивертатися
вивертачка
Батько, -ка, м. 1) Отецъ. Єсть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Мет. 12. батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. МВ. ІІ. 33. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. МВ. ІІ. 105. головатий батько. Отецъ на свадьбѣ. Маркев. 101, 108. Грин. III. 451, 454. вечернишний батько. Хозяинъ хаты, въ которой бываютъ вечерниці. Грин. І. 285. брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. по батькові. По отчеству. Уман. у. в батька лаяти. Бранить, задѣвая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. какъ почтительное привѣтствіе пожилому человѣку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Шевч. Ум. батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Безбокий, -а, -е. Не имѣющій бока. Пройди лишень, Іване, по хаті — чи не кривий да не горбатий, чи не сліпий да не безбокий. Чуб. IV. 60.
Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa. Лв. 101.
Зараху́вати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Просчитать. 2) Зачесть.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Мусульма́нин, -на, м. Мусульманинъ. К. Кр. 14. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 18.
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Н. п. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27.
Попалати, -ла́ю, -єш, гл. Попылать.
Раптом нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Опат. 17. Так раптом взяв і поїхав. Уман. у. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся. Левиц. Пов. 178.
Тривати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Жить, существовать. Комета тривала дві неділі. до́бре тривати з ким. Хорошо жить, быть въ ладахъ съ кѣмъ. Війт з нами добре тривав. Федьк. 2) Длиться, продолжаться. 3) тривай, тривайте! Постой, постойте, подожди, подождите. Ох, тривай, я й забула. Шевч. «Тривайте! — гукав Кобза: — «глядіть, щоб кінь не забив котру11. Стор. МПр. 52.
Нас спонсорують: