Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вечоряти
вешняк
вештання
вештатися
вж...
вз...
ви
вибабити
вибава
вибавити
вибавлення
вибавляти
вибавлятися
вибайкуватися
вибалакати
вибалакатися
вибалок
вибандилити
вибандурити
вибанити
вибанітувати
вибатожити
вибатькувати
вибачати
вибачення
вибачити
вибачний
вибаяти
вибевкати
вибевкатися
вибекати
вибель
вибештати
вибиванка
вибивати
вибиватися
вибирати
вибити
вибичуватися
вибігати I
вибігати II
вибідувати
вибіжка
вибій
вибійка
вибійчаний
вибілити
вибіляти
вибір
вибірання
вибірати
вибіратися
вибірки
вибіснуватися
виблагати
виблискувати
виблудитися
вибльовувати
вибовтати
вибовтування
вибовтувати
вибовтуватися
вибоїна
вибоїстий
виболіти
виборний
виборовий
виборсатися
вибранець
вибрати
вибрехати
вибрик
вибрикувати
вибріхувати
вибріхуватися
вибродити
вибростити
вибрудок
вибрязкувати
вибувати
вибудовувати
вибудовуватися
вибузувати
вибуркнути
вибуркувати
вибуртати
вибуртувати
вибурхати
вибути
вибутиляти
вибух
вибухати
вибухатися
вибуяти
вивага
вивагом
вивадити
виважати
виважити
виважувати
виваксувати
вивалашати
вивалити
вивалювати
вивалюватися
виваляти 1
виваляти 2
вивапити
виваплювати
виварити
виварювати
виварюватися
виват!
вивезти
вивернениця
виверні
вивернути
вивертати
вивертатися
вивертачка
Дури́ло, -ла, м. 1) = дурень. Харьк. г. 2) Раст. Angelica archangelica.
Куховарський, -а, -е. Кухонный, поварской. Почала роспитувати Галю про якусь куховарську справу. Левиц. І. 225.
Мере́жити, -жу, -жиш, гл. 1) = мережати. 2) Колотить. Ірода козак мережив києм як собаку. Мкр. H. 34.
Мовчазни́й, -а, -е. Молчаливый. Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога.
Паруха, -хи, ж. 1) Родъ сметаны, полученной отъ смѣшенія паренаго молока съ обыкновенной сметаной. Лохв. у. Cм. колотуха. 2) Водка. Ой піду я до корчми, нап'юся парухи. Грин. III. 661.
Прикорпати, -паю, -єш, гл. Прикопить, пріобрѣсти немного. Желех.
Розвидніти Cм. розвидняти.
Скарб, -бу, м. 1) Сокровище, кладь. Колись наші діди над сією річкою козакували, да в сій річці скарби поховали; як будете скарби находити, будем з вами пополам ділити. ЗОЮР. І. 55. 2) Богатства, финансы, средства. На церкви накладали..., которі давнім козацьким скарбом будували. Макс. (1849), 47. Буду я з тебе великії скарби мати. Мет. 393. 3) Казна. Левч. 55. Казенное учрежденіе. А то робили ми в Раківці, мур становили у скарбу. Грин. II. 94.
Улучно нар. Мѣтко.
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. Ном. № 9404. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І. 84). 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Щог. В. 69. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте. Мил. 193.
Нас спонсорують: