Бизівний, -а, -е. Вѣрный, надежный, несомнѣнный.
Завзя́тість, -тости, ж. Отвага, стойкость въ преслѣдованіи цѣли, упорство, ожесточеніе, злоба. Воєнна буря закрутила, латинське серце замутила, завзятість всякого бере. Завзятістю сповняє Україну. В завзятості страшний. Господарство своє позаводили вони не так доглядом, як завзятістю. Їх усяке боїться, чи сусіда, чи наймит; з убогого вони уміють здерти своєю запомогою і з поденника викрутять останню краплю поту.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Мошо́нка, -ки, ж. Кошелекъ.
Недовгий, -а, -е. Короткій, не длинный; (о времени): недолгій.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ.
Пригарок, -рку, м. = пригара 1. Виїли кашу — самі пригарки в горщечку.
Призористий, -а, -е. = призорий.
Розремиґатися, -ґаюся, -єшся, гл. О волахъ: приняться долго жевать жвачку. Переносно о людяхъ: долго ѣсть. А ну, годі вже вам ремиґати! Ет розремиґалися у снідання як за обідом!
Ци! меж.
1) Крикъ на лошадей, когда пастухъ ихъ гонитъ.
2) Призывъ для козъ.