Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільгий

Вільгий, -а, -е. Влажный, сырой. Вх. Лем. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГИЙ"
Ватуля, -лі, ж. Овца, впервые имѣющая ягненка. Вх. Пч. II. 6.
Вилупок, -пка, м. Дитя (бранное слово). Се ж твої вилупки.
Маку́ха, -хи, ж. 1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! Мир. Пов. І. 123. А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. Греб. 379.
Марнотра́т, -та, м. Расточитель. Черн.
Нежерь, -рі, ж. Прошлогодняя трава, несъѣденная скотомъ и перезимовавшая на корнѣ. Косить тоді було дуже трудно, бо між травою була нежерь (стара трава). Драг. 241. Несъѣдобная трава. У сьому сіні нежері багато. Лубен. у.
Порозгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розгорнути, но во множествѣ.
Скаправіти, -вію, -єш, гл. Загноиться (о глазахъ) Желех.
Тещин, -на, -не. Принадлежащій тещѣ.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати. Желех.
Чуйність, -ности, ж. 1) Чуткость. 2) Бдительность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.