Богоприятний, -а, -е. Любезный Богу, угодный Богу. Моя квіточко, моя зоринко богоугодна, богоприятна.
Відпихати, -хаю, -єш, сов. в. відіпхнути, -ну, -неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем.
Дослу́хуватися, -хуюся, -єшся и дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. сов. в. дослу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. Цссс... засичав Загнибіда, і знову почав дослухатись. Прочитав батюшка вдруге. Баба дослухалася і вгадала, що так воно й єсть.
Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають.
Ле́дарство, -ва, с. Праздность, бездѣльничанье, нерадивость. Не раз Господь спасав людей своїх з неволі, та ледарством своїм вони його гнівили.
Мизи́нчий, -а, -е. Самый младшій. Мизинче, поки буде инче.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Укручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Ввинчиваться, ввинтиться.
2) Заматываться, замотаться, запутываться, запутаться. Рій (бжоли) укрутиться в коси.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав.