Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбабувати
відбавити
відбавляти
відбавлятися
відбаглувати
відбарбарити
відбатовувати
відбатожити
відбатувати
відбенькетувати
відбережний
відбивати
відбиватися
відбігати 1
відбігати 2
відбігатися
відбігти
відбій
відбірання
відбірати
відбірка
відбірний
відбіснуватися
відбляск
відболіти
відборона
відборонити
відбороняти
відборонятися
відборотися
відборчик
відбрести
відбрехатися
відбрикуватися
відбріхуватися
відброд
відбубоніти
відбування
відбувати
відбуватися
відбудовувати
відбудування
відбудувати
відбузувати
відбурмиструвати
відбути
відбутка
відбутний
відбуча
відвага
відважити
відважний
відважність
відважно
відважувати
відважуватися
відвал
відвалити
відвалувати
відвалювання
відвалювати
відвалюватися
відвезти
відвернути
відвертання
відвертати
відвертатися
відвертіти
відвести
відвикати
відвильнути
відвилюватися
відвинутися
відвисати
відвихнутися
відвичити
відвід
відвідати
відвідач
відвіджати
відвідини
відвідний
відвідувати
відвідуватися
відвідціль
відвійок
відвістити
відвість
відвіт
відвітити
відвітний
відвітувати
відвічальний
відвічальність
відвічати
відвічний
відвічно
відвіювати
відводини
відводити
відвозити
відвойовувати
відволати
відволікати
відволога
відвологнути
відволода
відволодати
відволож
відволожити
відволожувати
відволожуватися
відволокти
відворіт
відворотний
відворотно
відворочати
відвохлий
відвохнути
відвохрити
Бір Ii, біру, и бору, м. Сборъ, налогъ. Небагато я вже мала доплочувать громадського біру: вісім левів ще й скілько там. Федьк.
Вим'Я, -м'я, с. Вымя. Чуб. І. 59. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой. Грин. II. 320.
Гуса́р, -ра, м. 1) Гусаръ. Чуб. V. 426. 2) Родъ танца. Ум. Гуса́рик. Чуб. V. 716. 3) Гуса́ри на коні. Родъ дѣтской игры. Ив. 31.
Нагні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Нагнівався мій миленькій та й до мене не говорить. Чуб. V. 1189.
Перекірливий, -а, -е. Дѣлающій на перекоръ.
Пімстити, -ся, -щу, -ся, -стиш, -ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару. Ез. V. 28.
Проквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Проклохтать (о курицѣ).
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.
Стрибнути Cм. стрибати.
Указ, -зу, м. 1) Указаніе. Миршава голова мені не указ. Ном. № 5313. 2) Указъ. Пошукаймо указу, щоб напитись по другому разу. Ном. № 11633. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591.
Нас спонсорують: