Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбабувати
відбавити
відбавляти
відбавлятися
відбаглувати
відбарбарити
відбатовувати
відбатожити
відбатувати
відбенькетувати
відбережний
відбивати
відбиватися
відбігати 1
відбігати 2
відбігатися
відбігти
відбій
відбірання
відбірати
відбірка
відбірний
відбіснуватися
відбляск
відболіти
відборона
відборонити
відбороняти
відборонятися
відборотися
відборчик
відбрести
відбрехатися
відбрикуватися
відбріхуватися
відброд
відбубоніти
відбування
відбувати
відбуватися
відбудовувати
відбудування
відбудувати
відбузувати
відбурмиструвати
відбути
відбутка
відбутний
відбуча
відвага
відважити
відважний
відважність
відважно
відважувати
відважуватися
відвал
відвалити
відвалувати
відвалювання
відвалювати
відвалюватися
відвезти
відвернути
відвертання
відвертати
відвертатися
відвертіти
відвести
відвикати
відвильнути
відвилюватися
відвинутися
відвисати
відвихнутися
відвичити
відвід
відвідати
відвідач
відвіджати
відвідини
відвідний
відвідувати
відвідуватися
відвідціль
відвійок
відвістити
відвість
відвіт
відвітити
відвітний
відвітувати
відвічальний
відвічальність
відвічати
відвічний
відвічно
відвіювати
відводини
відводити
відвозити
відвойовувати
відволати
відволікати
відволога
відвологнути
відволода
відволодати
відволож
відволожити
відволожувати
відволожуватися
відволокти
відворіт
відворотний
відворотно
відворочати
відвохлий
відвохнути
відвохрити
Безусий, -а, -е. = безвусий Аф. 298.
Витрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. витруситися, -шуся, -сишся, гл. Вытряхиваться, вытряхнуться, выпадать, высыпаться.
Ґалаґа́н, -на, м. 1) Искра, головня. Ще ж не згасло ґалаґаном козацькеє сонце. К. Досв. 219. 2) Большой мѣдный горшокъ. Желех. 3) Старинная мѣдная монета въ 4 крейцера. ЕЗ. V. 91. Вообще мѣдная монета. У Марка тілько грошей, шо ним ліку не знати: два слупа золота, два слупа деяментів, а три срібла, а ціла гора ґалаґанів. Драг. 331. 4) Икра изъ бѣлой рыбы. Поп. 102. 5) Поплавокъ въ рыболовныхъ сѣтяхъ. Браун. 9 и 10. Вас. 186. МУЕ. I. 45.
Загугня́віти, -влю, -виш, гл. = загугнити. Солоха загугнявіла: соїзволяю. Кв. II. 148.
Загуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлекаться, развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Колак, -ка, м. Клыкъ свиной. Вх. Лем. 426. Cм. кло, кловок.
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Пізній, -я, -є. Поздній. Було се пізньої осени. Г. Барв. 122. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання. Мет. 152.
Послушник, -ка, м. Слуга. Повідат царь до тих своїх послушників, жеби забили сто волів єму на обід. Драг. 275. Ум. послушничок. Мого батька брата та була взяла, орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Роділля, -лі, ж. Роженица. Уман. у. Роділлі до сорока день не можна ні на базарь, ні на грядки ходить. Мнж. 155.
Нас спонсорують: