Докана́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) = доконати. 2) Окончиться. Ет, вісім докачає літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі.
Е меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Е, вже на мене зуби гострять.
Заво́їстий, -а, -е. Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить.
Збуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. збуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде.
Зго́дно нар. Выгодно. Згідніше купити у місті, ніж у селі.
Пісенька, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Погойдати, -да́ю, -єш, гл. Покачать (растеніе или что либо висящее). Сю ніч погуляєм, ляхів погойдаєм.
Позасинювати, -нюю, -єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко.
Помело, -ла, с.
1) Метла. Зробив батько помело, — три дні хати не мело.
2) Тряпка на длинной палкѣ для чищенія трубъ отъ сажи.
3) Раст. Viscum album, омела. Ум. помельце́. Помельце замело.
Сурмач, -ча, м. Трубачъ. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем.