Відбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки.
Допанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Окончить барствовать. 2) Окончить царствовать.
Заложи́ти, -ся. Cм. закладати, -ся.
Конівка, -ки, ж. Ум. отъ кінва. 1) Кружка деревянная или металлическая. 251. Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки. 2) Ведро. (Дощ) ллє, як з коновки. Посилаю з коновками по воду. Ум. конівонька. конівочка. Зашли козакові пива коновочку. Сосновая коновочка, а дубове денце.
Ли́хо, -ха, с. 1) Бѣда несчастіе; горе. Не шукай лиха, — само тебе знайде. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Аби танцювати вмів, а робити й лихо навчить. Кожна людина своє лихо носе. Через тебе і я буду у лисі. Хто не знає закохання, той не знає лиха. hа лихо. Ha бѣду. вдарити лихом об землю. Стряхнуть съ себя горе. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. лихом зануди́лось. Охватила сильная тоска. лиха набіжиш. Будетъ тебѣ бѣда. лиха набратись. Испытать горе. Так то й добуть, лиха не набравшись! лихо спіткало. Случилось несчастіе. лихом торгувати. Эксплоатировать несчастіе. 2) Зло. З письменних все лихо встає. Піп людей карає, а сам лихо робить. Лихо коїти. Ум. лишко, лишенько, лишечко. оце ли́шко! Вотъ бѣда! Лишко тяжке! Заграй мені, дуднику, на дуду, — нехай своє лишенько забуду! Ох лишечко! Хтось іде!
Подавальник, -ка, м. Работникъ, подающій снопы.
Почукати, -каю, -єш, гл. Позабавить дитя, подбрасывая его на рукѣ.
Пошанування, -ня, с. Уваженіе, почитаніе, почтеніе. Наш Тодір як малювання, треба йому пошанування, треба його пошанувати, до боку хустку дати.
Стукотій, -тія, м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней.