Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відьмин

Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЬМИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЬМИН"
Боклатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый. Желех.
Городи́на 2, -ни, ж. Плетень, заборъ, огорожа. Угор.
Нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти, -на́ю, -єш, наладнува́ти, -ную, -єш, гл. = налагодити. Наладив дід хижу для бабки. Ном. № 7580.
Нала́суватися, -суюся, -єшся, гл. Налакомиться.
Перегризтися, -зуся, -зе́шся, гл. 1) Погрызть другъ друга. 2) Перессориться между собой. Вони — саме тоді за ляхівку перегризлись. К. ЦН. 222.
Потопити, -плю́, -пиш, гл. Потопить, затопить, утопить. Дітей потоплю і сам утоплюсь. Чуб. II. 13. Вона собі сина породили, в глибокому колодязі потопила. Чуб. V. 363.
Призволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. призволитися, -люся, -лишся, гл. Ѣсть, кушать, покушать. Їжте бо, призволяйтесь до борщу.
Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Прядочка, -ки, ж. Ум. отъ прядка.
Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. МВ. (О. 1862. III. 68). Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді. Чуб. V. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЬМИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.