Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віленко

Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЕНКО"
Березіль, -ля, м. Мѣсяцъ мартъ. О. 1862. ІІІ, заглавный листъ.
Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Зало́г, -гу, м. = заклад 4. Уман. у.
Келев, -ва, м. = келеп 2. Гол. Од. 70, 80.
Маму́н, -на, м. Злой духъ, уводящій женщинъ, морочащій людей и пр. Шух. І. 43.
Неприязно нар. Непріязненно, недружелюбно.
Сміхота, -ти, ж. = сміховина? Рк. Левиц.
Страшенне нар. = страшенно. Журився й наш Грицько, страшенне журився. Г. Барв. 448.
Темзуй, -зуя, м. Порошокь изъ чемерицы. Канев. у.
Хлюп меж., выражающее плескъ воды, паденіе въ воду. Жяба на березі сиділа та хлюп у воду. Драг. 366.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.