Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витечи
вити 1
вити 2
витивкати
витикати
витикатися
витинати
витирати
витирач
витискати
витискатися
витися
витівати
витівка
витікати
витінка
витіпати
витіпувати
витісувати
витішити
витіяти
витка
виткати
виткий
виткнути
витлівати
витлумачити
витнути
витовкмачити
витовкти
витока
витолочити
витолочувати
витонути
витопити
витоплятися
витоптати
витопцювати
виторгувати
виторопень
виторопитися
витороплюватий
виторохтіти
виторочити
виторочувати
виточити
виточки
виточна миш
виточувати
витратити
витратка
витрачувати
витрачуватися
витребеньки
витребенькувати
витребенькуватий
витребеньочки
витребити
витребляти
витрибки
витривал
витривати
витримати
витришкати
витришок
витріпати
витрішкоокий
витрішкуватий
витрішок
витріщака
витріщати
витріщатися
витрощити
витрудити
витруїти
витрусити
витрут
витрухати 1
витрухати 2
витрухатися
витрушування
витрушувати
витрушуватися
витрюхати
витрясати
витряхнути
витулитися
витуманити
витупати
витупити
витупкати
витуплювати
витуплюватися
витупцьовувати
витурити
витурлити
витуряти
витушка
витхатися
витхлий
витхнутися
витяг
витягати
витягатися
витягом
витягти
витяжка
витяжний
витяжно
витязь
витязький
витяти
виучити
вихання
вихати
вихвалити
вихвалка
вихваляти
вихвалятися
вихватити
Грізни́й, -а́, -е́. Грозный, свирѣпый. МУЕ. ІІІ. 136. Здрігнеться од його грізного голосу. К. ЧР. 219. Тую галеру з грізної гармати привітайте. АД. І. 217.
Ду́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ душа. Ном. № 4573. Кв. II. 237. 2) Платье для дѣвочекъ — безъ рукавовъ, съ прорѣхой назади, зашнуровывающейся на спинѣ. Гол. Од. 23.
Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.
Нама́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. намасти́тися, -щу́ся, -стишся, гл. 1) Намасливаться, намаслиться. Так мало масла, що й не намастилися млинці. 2) Намазываться, намазаться. Намастився дяк оливою.
Підпомога, -ги, ж. Помощь; подспорье, поддержка. К. Кр. 35. Веде орду велику, многу рутульцеві на підпомогу. Котл. Ен. IV. 69.
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Роздобрити, -рю́, -риш, гл. = кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ. Вх. Уг. 265.
Усміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються. Рудч. Ск. І. 131.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель. Шейк.
Фертиґати, -ґаю, -єш, гл. Играть на свирѣли. Kolb. І. 76.
Нас спонсорують: