Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витечи
вити 1
вити 2
витивкати
витикати
витикатися
витинати
витирати
витирач
витискати
витискатися
витися
витівати
витівка
витікати
витінка
витіпати
витіпувати
витісувати
витішити
витіяти
витка
виткати
виткий
виткнути
витлівати
витлумачити
витнути
витовкмачити
витовкти
витока
витолочити
витолочувати
витонути
витопити
витоплятися
витоптати
витопцювати
виторгувати
виторопень
виторопитися
витороплюватий
виторохтіти
виторочити
виторочувати
виточити
виточки
виточна миш
виточувати
витратити
витратка
витрачувати
витрачуватися
витребеньки
витребенькувати
витребенькуватий
витребеньочки
витребити
витребляти
витрибки
витривал
витривати
витримати
витришкати
витришок
витріпати
витрішкоокий
витрішкуватий
витрішок
витріщака
витріщати
витріщатися
витрощити
витрудити
витруїти
витрусити
витрут
витрухати 1
витрухати 2
витрухатися
витрушування
витрушувати
витрушуватися
витрюхати
витрясати
витряхнути
витулитися
витуманити
витупати
витупити
витупкати
витуплювати
витуплюватися
витупцьовувати
витурити
витурлити
витуряти
витушка
витхатися
витхлий
витхнутися
витяг
витягати
витягатися
витягом
витягти
витяжка
витяжний
витяжно
витязь
витязький
витяти
виучити
вихання
вихати
вихвалити
вихвалка
вихваляти
вихвалятися
вихватити
Випрягати, -гаю, -єш, сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Ном. № 4974. Як погано орати, то лучче випрягати. Ном. № 7305.
Зармути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = засмутитися. Угор. Гол. III. 490.
Збі́рниця, -ці, ж. 1) Метла. ЗЮЗО. II. 180. 2) Сборище. Котл. Ен. IV. 71.
Масти́ти, мащу, -тиш, гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Чуб. І. 280. Мастити голову. Мир. Пов. II. 73. Середа піст, не треба губи мастить. Ном. № 534. Моїм маслом та мене й мастить. Чоботи, закурені пилом, дістав... і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню. Г. Барв. 164. 2) Мазать глиной. Щоб ніколи цього куточка не мастила, то тобі буде добре. Чуб. І. 4. 3) Пачкать, загрязнять. Продай, милий, рабі бички, купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила. Грин. III. 684. 4) Тасовать (карты). 5) словами мастити. Услаждать, утѣшать, обольщать. Мої слова мастили людям душу. К. Іов. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Небезпечний, -а, -е. Опасный. Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. Левиц. І. 37.
Погодка, -ки, ж. = погодник. Харьк. г. Мнж. 189.
Пороспарювати, -рюю, -єш, гл. Распарить (во множествѣ).
Сокіл, -кола, м. Соколъ. Зашумів сокіл із-за крутих гір. Чуб. V. 206. Употребляется какъ ласкательное слово. Ум. соколик, сокіло́к, соколонько, соколонько, сокільчик, соколе́ць, соколко, соколочок. Мил. 157. Чуб. V. 1195, 23, 70. Ном. № 801. Грин. III. 498.
Уважливий, -а, -е. 1) = уважний. Знайшов уважливого слухача. Левиц. Пов. 261. 2) Съ удар. на з-мъ слогѣ: уважливий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, — се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, — треба поспішаться. Волч. у. (Лобод.).
Нас спонсорують: