Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік.
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий.
Ді́верь, -ря, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать.
Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок.
Обморочувати, -чую, -єш, сов. в. обморо́чити, -чу, -чиш, гл. Одурять, одурить, лишить сознанія.
Причілковий, -а, -е. Относящійся къ причілку. Одчинила причілкове вікно. Молодий сідає на причілковій лаві.
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Риляч, -ча, м. Животное съ рыломъ, кабанъ.
Сорочий, -а, -е. 1) Сорочій. 2) Раст.: а) — чі ягоди. Blitum virgatum. б) — ча лапка. Trifolium montanum L. в) — чі лапки. Primula veris. 3) Сороче, также: сороча лапка. Мѣтка на ухѣ животнаго: разрѣзъ въ видѣ трехъ пальцевъ птичьей лапки.
Хортовий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борзой собакѣ.